Тайм-аут

Розділ 10

Дамір
Все ще важко вдихаючи повітря, я підхопив її під бедра, вона охопила мене за талію.
Підійшов до ліжка, я опустив її на матрас і навис над нею, знову вп'явшись в її вуста, повільно спускаючи свої поцілунки нижче до шиї та ключиць залишаючи рожеві сліди. Спускаючись однією рукою все нижче до трусиків, через тканину легенько потер клітор великим пальцем, від чого вона видала тихий стогін та розвела ноги ширше.
Проводячи свої маніпуляції над її клітором, я повільно спускав свої поцілунки до її грудей. Я звільнив її від бюстгальтера.
Вона мимовільно прикрила їх руками.

-Тобі немає чого соромитися, ти ідеальна.-наклонившись до її вуха прошепотів я збудженим голосом. Вкусив її за мочку вуха, все ще поглажуючи її в низу. З її вуст,  злітали тихі стогони.

-Розслабся.-прошепотівши для неї. Забрав її руки від грудей, і закріпив їх у неї над головою. І продовжив новий  слід поцілунків.
Її соски були настільки твердими від збудження, що це було моєю спокусою, провести по них язиком.

-Ммм...-коротко простогнала вона.

Я круговими рухами язика облизував її соски, увібрав одного до рота, і почав його посмоктувати.  Покушувати. Облизувати. Смоктати. Дмухати. Кожен раз у іншій послідовності.
Я відсунув край її трусиків, зупинившись двома пальцями біля її тугого отвору.

-Ми все ще можемо це зупинити.-сказав я.

-Боже, Даміре. Продовжуй.-мовила вона низьким тоном.

Я увійшов у неї двома пальцями, від не очікування вона тихо захникала.

-Все гаразд?-поцілувавши її в губи,  запитав у неї.

-Так, просто дай мені трохи звикнути. Я не звикла до двох пальців, бо зазвичай мастурбую лиш одним, або віброкулею -тихо сказала вона.

А це бісове дівчисько, не така, яку всі бачать. Це лише маска!

Коли вона розслабилась, я повільно почав рухати пальцями в середині, задіваючи її точку G. Вона вигнулась під моїми  пальцями, штовхаючи стегнами вона самана них насажувалась. Коли її оргазм був зовсім близко, я вийняв свої пальці із неї, на що почув розчарований стогін і незадоволення. Це просто рай для моїх вух. Кожен її видих, стогін...

-Боже, Бедфорд як же я тебе ненавиджу.-піднімаючись на ліктях, сказала вона роздратованим голосом.

На що я просто посміхнувся, та підніс до свого рота пальці які щойно були в середині неї. Я хотів спробувати, яка вона на смак.

-Сукин ти син Бедфорд, якщо розпочав щось то, довоть справу до кінця.-сказала вона, піднімаючись з ліжка та подивилася на мене незадоволеним поглядом.

-Вибач, не сьогодні кицю.-відповів для неї я, взявши одяг щоб одягнутися. Бо на мені, ще досі був цей клятий рушник.
І було б не погано, знати напруження. Але не з нею, вона занадто чиста для цього.

-Я не твоя, але могла би бути. Якщо б дехто, довів свою справу до кінця.-сказала вона ображеним тоном.

-Ооо кошеня, виявляється вміє ображатися?-посміхаючись запитав у неї.

-Іди ти.-сказала вона, направляючись до дверей.

-Куди ти?

-Подальше від тебе.-сказала вона захлопнувши за собою двері.