Тайм-аут

Розділ 9

Раміра
Як тільки я прийшла до тями, мене огорнув незнайомий для мене простір. Я лежала на великому двох спальному ліжку у чужій кімнаті, я була не у своїй квартирі.
Останнє що я пам'ятаю, як огидні руки Асторна блукали по моєму тілу від цього у мене з'явився мандраж по тілі, як тільки я згадала цей момент з його дотиками, мені стало бридко.

І як чиїсь сильні руки підхопили мене, в той момент як я втратила свідомість, а далі лише темрява і ось результатом цього є те, що я знаходжуся в невідомій для мене квартирі.
З роздумів мене перервали двері які доволі тихо відкривалися, я сіла на ліжку піджавши під себе ноги та спиралась об спинку.
В той момент коли двері цілком були вже відчинені, я підняла свій погляд від побаченого я злегка закусила нижню губу,я і не помітила як моє дихання пришвидшилось. Перед дімною стояв Дамір лише в одному рушнику який був обмотаний округ його стегон, його волосся було мокрим, а по тілі стікали каплі води, він щойно вийшов з душу.
Чорт.
Чому, я його роздивляюсь?
Не буду брехати, він своїм лиш виглядом мене збуджує.
Внизу живота зав'язався тугий вузол. Чорт, я наскрізь промокла.

-Ти випадково не голодна?-запитав він, у мене.

-Ні, а що?-відповіла і запитала у нього я.

-Ти просто зараз, поїдаєш мене своїм поглядом, так ніби я твій лакомий шматочок торту.-відповів Дамір.

-Можливо.-більш лукавим голосом сказала я, встаючи з ліжка та повільно підходячи до нього.

-Киця, я тебе ще першого разу попереджував не грай з вогнем, інакше мій контроль поруч з тобою мене покине.-сказав він, в той момент коли я знаходилась в пару сантиметрів від нього.

-Так попереджував, але я сприймаю це як виклик. І запитання ось в чому, чи потрібно себе стримувати?-відповівши, запитала я.

-Раміро, ні. Я не торкнуся тебе, без твоєї згоди. І після того, що намагався зробити із тобою Асторн.

-Асторн поплатиться за те, що намагався зі мною зробити. Мій татусь, йому цього не пробачить.
Так що, давай забудемо про це.

-Раміро, все не так легко.

-Так поясни мені.

Підійшовши щільніше до нього поклала свої руки йому на груди, повільно спускаючи їх вниз до рушника.
Від чого він трохи був напружений, я відчувала його напруження через тонку тканину рушника, нічого не сказавши я лукаво посміхнулась.

-Що ти робиш, дурне дівчисько?

-А що, я по-твоєму роблю?-ці солова, були сказані йому в вуста.

-А ти, не така як здаєшся.

-Зовнішність оманлива.

-Я б зараз тобі радив, забрати свої маленькі ручки від мого члену.

-А якщо, я не хочу цього робити? То, що тоді?

-Це було моє перше і останнє попередження. Тільки скажи мені одне, ти будеш шкодувати про те що сьогодні може статися?-попередив та запитав він у мене дивлячись прямо в очі.

-Ні...-я не встигла договорити, через те, що він із силою вп'явся у мої вуста.

Цей поцілунок був настільки лукавим та яскраво вираженим, що мені просто зносило дах, його язик господарськи блукав по моєму
роті.

Перериваючи наш поцілунок я лишала себе без одягу, до поки не залишилась в одній нижній білизні.
Я взяла його руку у свої долоні, поклала собі на внутрішню частину стегна. Повільно вела його руку, до найбільш жаданого місця між ногами. А він лиш спостерігав, як дикий звір за своєю здобиччю.

-Ах...-лиш, один дотик його довгих пальців до мокрої тканини моїх трусиків, змусив мене важко видихнути.

-Ти завжди, настільки готова?

-Ні. Лише коли мастурбую.

-Тому, я не хочу тебе бруднити.

Він прикусив мою нижню губу і  відтягнув, від чого я видала тихий розчарований стогін. Наше дихання було перервастим, я і моє тіло бажало його.
Теж саме, я відчуваю від нього.