Дамір
– Доречі Даміре, наші друзі не повинні знати, що ми перестали поки бути як кішка з собакою. - попередила Раміра, коли ми переступили поріг готелю. – Слухати моралі від Ліси, не сама приємна річ. - закотила вона очі догори після сказаного.
– Читати моралі коли вона сама трахається із Леоном? - її вираз обличчя змінився. – Раз на те пішло діло, то мені після нашої перемоги можна буде добряче повеселитися, і трахнути декількох дівчат? - за реготав я.
По мої голові прилетіло спортивною сумкою, яка була важкою.
– Ой, пробач. - награно сказала вона. - А чому ти надієшся на перемогу?
– Того року ми програли, цього роки ми не подаруємо для них перемогу у матчі.
– Дуже шкода. - з награним сумом мовила вона. – А я вже придумала план, як буду тебе втішати після поразки. - все ще з награним сумом говорила вона. – Але думаю твої лялечки на ніч зроблять це краще за мене. - я відчув нотку ревності в її голосі.
Кішки, мишки? Окей. Доки нас не помітили наші команди, я почав наступати на неї, загаючи в закуток від по сторонніх очей. Не з тим граєш кицю.
В одній руці в мене були сумки, а іншою я сперся об стіну поряд з її головою.
– Відпусти. - прошипіла Рамі.
– Силою тебе не тримаю, то чому ти ще стоїш?
Я підійшов ближче залишивши між нашими тілами від сили 5 сантиметрів. Залишив трохи відстані, але нахилився до її шиї і вздовж до вуха вдихнувши її аромат вишні в поєднанні із прянощами.
Груди здіймалися, пульс пришвидшився, але вона старалася не видавати себе. Пізно крихітко твоє тіло видає тебе! А цілком знаю що може стати її ударом. Мої губи торкаються мочки вуха і маленької ямочки за вухом. Вона прикрила очі і глибоко вдихнула.
– Навіть не вдариш, за те що я тебе торкнутися? - з солодкою спокусою запитав я у неї. – Визнай, сконцентруватися вже важче коли тканина твої трусиків наскрізь мокра? - продовжив на маленькій відстані від її вуха шепотіти кожне слово.
– Не розумію про що ти. - режим дурепи?
– Справді? Що ж буде, якщо я вирішу провірити правдивість твого нерозуміння?
Я випустив сумки з руки, і вони упали з не голосним звуком на плиточну підлогу. Повільно в міліметрі від її шкіри ноги провів рукою зверху до низу, повторюючи рух руки не торкаючись шкіри. Яка і без того була покрита сиротами від легкого поцілунку.
YOU ARE READING
Тайм-аут
Teen FictionДамір - він найпопулярніший хлопець у коледжі, капітан баскетбольної команди, одним словом ''Університетський божок''. У свої двадцять років, збудував свій справжній бізнес, який не погано приносить заробіток. Але ніхто не здогадується яким було йог...