Розділ 18

204 8 0
                                    

Раміра
На годиннику було приблизно п'ята година ранку.
Я прокинулась через те, що збоку від мене був дуже великий рух.
Я потягнулася до світильника, який стояв на тумбі поряд з ліжком.
Я увімкнула лампу, я повернулася до Даміра.
Я побачила що простинь під ним була зім'ята та мокра, його кинуло в холодний піт та трусило так ніби від якоїсь тривоги.
Вираз його обличчя, видавав страх і занепокоєння.
Я підсунулась до нього, і легенько вдарила, своєї долонею йому по плечу.
Але він на це не реагував.

-Даміре, будь ласка прокинься.-але він не реагував на мій голос.

Через декілька моїх спроб, я все ж таки його розбудила.

Дамір кинувся, відірвавшись від подушки, важко дихаючи він перевів свій зляканий погляд на мене.
У його очах був страх і  занепокоєння.

-Раміро?- захриплим від сну голосом запитав він у мене.

-Так, Даміре. Я тут поряд із тобою.  Ти налякав мене.

-Я... я... я.. пробач принцесо, за те, що злякав тебе.

-Нічого, мені не вперше таке.  Давно це із тобою відбувається?

-Кожної ночі або під ранок. Мені сниться один і той самий кошмар, з минулого, вже більше як 10 років.

-Із чим це пов'язано?

На його обличчі з'явилося біль, страх і вагання.

-Якщо ти не готовий це розповісти,  змушувати тебе не буду.

-Дякую.-пошепки, подякував він.

Я підсунулась ближче до його,  сперлась об спинку ліжка і притягнула Даміра у свої обійми.
Дамір пригорнувся до мого оголеного тіла, поклав мені на груди свою голову.
Я запустила свої пальці у його волосся, і повільно масажувала шкіру його голови.
Дамір трохи заспокоївся і заснув у мене на грудях.
Я кілька хвилин, дивилася на його та гладила по голові.
Я і незрозуміла як заснула, під звук Дамірового сопіня та рівного дихання.

Я прокинулась від звуку будильника.
Я припіднялась на ліктях,  протягнула руку і виключила будильника.
Тому що, Дамір ще спав. Він за цих декілька годин,спустився нижче. Його голова лежала на моєму оголеному животі, його одна рука лежала у мене на грудях, а другою він зжимав мою праву сідницю.
Однією рукою я потягнулася до подушки, на якій  спав Дамір. До того, як його подушою стала я.
Я мала взяти край подушки у свою руку, але вона зависла в пару міліметрів над нею. Я важко вдихнула повітря у свої легені.
Я відчула, як Дамірова рука опинилася між моїми ногами, та як він легенько провів пальцем по моїм складочкам.

Тайм-аут Where stories live. Discover now