Розділ 19. Це війна.

18 4 0
                                    

Богун.
В тумані знову промайнули тіні.
- Ось ми тут.
- Це якраз твоя провина. Не було б тут тебе, я б сюди й не заходив! — відповів Вітролом.
- Не було б мене, ви б знищили тисячі життів.
- А скільки знищить армія твого гетьмана, коли не стане останнього мольфара? Невже ти думаєш, що едикт це найгірше для людей? Скільки крові ви тепер проллєте?! І не розповідай, що це війна!
- Так, мольфаре, це війна. Чи у твоєї братії були інші причини зібратись заради бурі? Просто у вас нічого не вийшло.
- Навіть, якщо ти дійсно правий, що нас зібрали на проголошення едикту, це був би знак, що гетьмани мусять зберігати перемир'я.
- З Хотином такий фокус не пройшов.
Внизу почався цілий потік тіней. Різної форми та довжини, вони зливались в чорний потік і неслись до виходу з міста. Привиди померлих, приречені до вічної втечі.
- Тоді це був лише початок війни. Ми б поклали йому кінець.
- Хіба кінець всьому людству.
- Цього ти боїшся, характернику? Того що не буде з ким воювати?
Я не думав про це. Але тепер почав. Голос мольфара набирав упевненості. Група Ярополка можливо теж щось бачить. Він тепер думає, що й на мене це впливає. Лишень він не знає, що характерникам не звикати ходити по світу мертвих. Я вже бачив такі тіні, але ніколи — в такій кількості.
- Завжди буде з ким воювати, вітроломе. Завжди. Ти всього лише тимчасова проблема. Вбити тебе не займе багато часу.
- Що ж до цього часу не вбив?
- Наберись терпіння.
Зв'язок обірвався.
***
Вітролом.

- Гей, ти що робиш? — Обурився, дивлячись, як Олена вимикає рацію.
- Він тепер знає де ми.
- Яким чином?
- Вітер, мольфаре. Він стояв весь час на відкритому просторі, бо з його боку вітер дути не переставав. А в нас він затихав, змінюючи напрямок. Тож йому нескладно порахувати, де ми заночуємо.
- Значить варто повідомити Ярополка.
- Варто вшиватись звідси.
Ярополк похмуро вислухав почуте від Олени. Іноді він скоса на мене дивився, але не казав ні слова.
- Ми заблудимось в такій темряві. Вийдемо на світанку, і бігом до виходу з міста. Там чекатиме транспорт для мольфара.
Я хотів заперечити, але Аскольд перехопив мій погляд і заперечно похитав головою. Ярополк не любив, коли з ним сперечаються.

Небо над ХотиномWhere stories live. Discover now