Богун.
Господь направ мою руку. Постріл. Перший готовий. Решта не втрачали часу. Дівчина зі снайперською гвинтівкою схопила мольфара з рукав і потягла до найближчого укриття за іржавою машиною. Ярополк з іншим побігли в другий бік. Секрет засідки простий — прокинься раніше ворога.
Не висовуюючись з укриття вони відкрили по мені вогонь. Кулемет бив не точно, зовсім поряд зі мною. Значить мольфара тягнуть геть, а хтось з них йде по мене. Почекавши, доки кулемет стихне, я вибрався з укриття і зайняв інше. Головне не дати мольфару пройти...
Піднявся вітер. З неба в місце за розвеленою стіною, де я раніше був, ударила блискавка. Ще одна зліва від мене. Інша — в машину через дорогу. Мольфар приєднався до битви. Будинок поруч зі мною похилився від блакитної стріли і впав на асфальт. Знову удар блискавки розколов залишки дороги. Я вистрілив ще раз. Кулеметник впав, наче ганчірка. Другий.
***
Вітролом.
Башибузук вже не дихав. Богун не промахувався. Характерника не було там, де ми його чекали. Блискавки не могли його знайти.
- Олено, хапай мольфара і на вихід! — Перекрикнув вітер Ярополк. — Я затримаю його.
- Ми не залишимо тебе!
- Це наказ! На три!
Він висунувся з-за машини і відкрив вогонь. Олена порахувала до трьох і побігла я за нею. Краєм ока побачив, Богуна, що крадеться до Ярополка. Махнув рукою і порив вітру збив характерника з ніг. Його, наче ганчірку кинуло в уламки поваленого хмарочоса. Ярополк ж одразу відкрив вогонь в тому напрямку.
- Хутчіш! — Заволала Олена.
YOU ARE READING
Небо над Хотином
Paranormal22 століття. В країні під назвою Гетьманщина точиться війна. Гетьманщина роздроблена навпіл через військові конфлікти між двома гетьманами. Події відбуваються в Хотині, епіцентрі військового конфлікту. Характерник Богун намагається здихатись мольфар...
