Калейдоскоп смерті, Kaleidoscope of death

Перший крок за двері

Це було маленьке село в горах, приховане покровом пишних дерев.

Сюди вела одна-єдина стежка. Через сильну зливу шлях став дещо брудним, тому йти по ньому потрібно було з особливою обережністю.

У цей момент Лінь Цюші та висока молодиця йшли стежкою. Дівчина, схоже, була метисом. У неї були густі і широкі брови, вона була дуже красива і достатньо висока, набагато вища за Лінь Цюші. Одягнена в довгу застарілу сукню, з очима, сповненими сліз, дівчина тихо та уривчасто схлипувала, а потім прошепотіла:

"Що ж це місце?"

Лінь Цюші поцікавився: "Де ти була до цього?"

Дівчина сказала: "Я була у ванні у себе вдома".

Лінь Цюші: "А я стояв у коридорі у квартирі".

Дівчина: "У коридорі...?"

Лінь Цюші підняв голову і глянув на похмуре небо.

"Ти випадково не відчиняла двері?"

Дівчина, здавалося, щось згадала; у її виразі обличчя відбулася ледь помітна зміна.

Вона відповіла: "Так".

Лінь Цюші озирнувся на неї.

"Теж саме".

Налетів порив вітру, і важке листя на верхівках дерев зашаріло від його подиху. Навколо стало тихіше. З неба раптом посипався шквал сніжинок, ніби закликаючи їх прискорити крок: до темряви вони мали добратися до села, оточеного лісом.

Під час розмови Лінь Цюші дізнався, що прізвище дівчини – Жуань. Її звали Жуань Байцзе.

Почувши її ім'я, Лінь Цюші на три секунди остовпів, а потім фальшиво помітив: "Гарне ім'я".

Жуань Байцзе подивилася на нього водянистими очима і прошипіла: "Усі чоловіки брехуни".

Лінь Цюші: "А?"

Жуань Байцзе: "Не думай, що я ніколи не бачила цієї порнографічної книжечки" 1.

Лінь Цюші: "..."

Виявилося, що ця дівчина не така вже й слабка, як він собі уявляв. Прямуючи до села, вони обмінялися інформацією і з'ясували, що обидвоє відчинили двері, перш ніж опинитися в цій глухій місцевості.

Жуань Байцзе відчинила двері у вбиральню, а Лінь Цюші до свого передпокою.

"Двері були чорні, залізні, - Жуань Байцзе промовила м'яко, - без жодних елементів декору. Тоді я трохи спантеличилась, адже таких дверей не було в моєму домі, звідки вони взялись? Але не надала цьому значення і просто потягнула їх на себе..."