Калейдоскоп смерті, Kaleidoscope of death

Залізні двері та ключі

З настанням світанку жахи минулої ночі розпорошилися.

Лінь Цюші йшов коридором другого поверху, щоб спуститися вниз, коли почув тихий шепіт і човгаючі звуки, що долинали з третього поверху. Схоже, кілька людей розмовляли. Він не став підходити і дивитися, але не встиг і оком моргнути, як почув болісний жіночий плач. Цей сумний крик був сповнений скорботи та серцевого болю, ніби жінка зіткнулася з чимось надзвичайно трагічним.

Лінь Цюші на мить забарився і, повернувшись, пішов сходами на третій поверх, щоб подивитися, що трапилося нагорі.

Ця будівля була повністю зроблена з дерева. Дошки явно виглядали старими, коли на них ступала нога людини, лунали скрип і стогін. У деяких місцях вони злегка тремтіли, ніби могли ледь витримати вагу людського тіла.

Лінь Цюші піднявся на третій поверх і побачив, що в коридорі стоїть чимало людей. Але що особливо привернуло його увагу, то це сильний запах крові, що витав у повітрі.

Цей запах крові був настільки сильним, що від нього щипало в носі. У душі Лінь Цюші зародилося неспокійне передчуття. Він обережно зробив кілька кроків уперед і підійшов до групи.

"Я так і знав".

Сюн Ці, чоловік, який вчора зустрів Лінь Цюші, говорив низьким і серйозним голосом, він якраз обговорював щось із рештою.

"Звичайно, вчора щось пішло не так..."

Сяо Ке теж приєдналася до розмови; вона додала:

"Я теж це відчула, але я думала, що це буде ..."

У цей момент вона обернулася і подивилася на Лінь Цюші, який стояв за спиною.

"Забудь про це".

Лінь Цюші подумав: "Що ти хочеш цим сказати? Про кого ти подумала? Тільки не кажи, що це мали бути ми з Жуань Байцзе?"

Він підняв очі і глянув на двері за Сяо Ке.

Прочинені двері, і підлога, забризкана кров'ю. Через морозну погоду кров уже згорнулась, але все одно всім видно, що її дуже багато.

"Що трапилося?" - спитав Лінь Цюші.

"Смерть".

Голос Сюн Ці був дуже тьмяним.

Лінь Цюші: "...Смерть?"

Якби це було вчора, він, мабуть, не повірив би, почувши, як ці люди мимохіть згадали про це рівним, байдужим тоном, ніби це питання не мало до них жодного стосунку. Але після вчорашніх подій Лінь Цюші ясно усвідомив, що здоровий глузд не може пояснити світ, в якому він зараз перебуває.