Калейдоскоп смерті, Kaleidoscope of death

Жінка

Решта групи, здавалося, не помічала нічого незвичайного у Ван Сяої. Натомість вони зосередили свою увагу на трупі.

"Чудово. Я не очікував знайти труп так швидко, - Сюн Ці похвалив успіх Лінь Цюші, - думав, ми проведемо всю ніч надворі".

"Ходімо. Давайте віднесемо труп назад".

Зобачивши мерця Чен Вень заспокоївся, і його настрій покращився. Нахилившись уперед, він з огидою сплюнув на землю. Охоплений лютою ненавистю, чоловік убивчо зиркнув на Ван Сяої.

"Вважай, що це врятувало твоє життя".

Ван Сяої злякано скрикнула і спробувала сховатись за спину Лінь Цюші. Але цього разу Лінь Цюші не дозволив їй цього. Він швидко схопив Ван Сяої за зап'ясток і сказав:

"Не бійся його, ми тут, поряд з тобою. Ти що, Чен Веню, зовсім хворий на голову? З якого дива ти лякаєш жінку?"

Чен Вень загарчав: "Вона безперечно не людина, я бачив це!"

Схоже, він таки мав проблеми з головою: перепади настрою були дуже швидкими, чоловік швидко піддавався на провокації і був схильний до нападів гніву. Але, як би там не було, після заяви Лінь Цюші він не погрожував Ван Сяої, а просто опустив голову і разом із Сюн Ці почав відкопувати труп зі снігу.

Покійник застиг, пролежавши в снігу кілька днів, але його зовнішній вигляд не змінився: місце, де живіт повинен з'єднуватися з талією, було розірвано – виднілися вивалені нутрощі і оголений хребет. Від такого страшного видовища волосся вставало дибки.

Якби Лінь Цюші побачив цю сцену в той самий момент, коли потрапив у цей світ, він би точно виблював свої кишки. Але після того, як Лінь Цюші провів тут стільки днів, набираючись досвіду, юнак спокійно дивився на цю сцену, його серце не прискорилось ні на мить. З'явилась навіть певна цікавість – захотілось розгледіти все зблизька.

"Як доставити це до села? - поставила запитання Сяо Ке, - може, понесемо?"

"Ми потягнемо його по землі, - відповів Сюн Ці, - навіть якщо й виявимо неповагу до мертвих, це все одно краще, ніж ризикувати життям інших та спровокувати ще дві смерті".

Можливо, у реальному світі транспортування мертвих не викликало б великої проблеми, але світ усередині цих дверей був більш ніж химерним. Хто знав, чи не воскресне раптом мрець.