Калейдоскоп смерті, Kaleidoscope of death

Відкопування трупів

Настрій групи погіршувався з кожною секундою через нав'язаний їм триденний період. До полудня наступного дня між членами команди виник черговий конфлікт. На диво, саме Сюн Ці і Сяо Ке зрештою посварилися через те, що комусь не сподобався смак страв. Сюн Ці вийшов з себе і з люттю жбурнув блюдо прямо на вулицю; у пориві гніву Сяо Ке зачинила двері і, тупаючи, вийшла.

У будинку панували цинізм та ворожість. Товариші по команді, які раніше вважалися найнадійнішими, стали предметом підозр. Одне слово, незначна дія і навіть швидкий погляд могли призвести до того, що ситуація вийде з-під контролю.

Лінь Цюші вперше ясно відчув, що з решти вже більш ніж достатньо, вони всі були на межі. Непереборний тиск близької смерті і параноя, що їх долала, стали останньою краплею.

Жуань Байцзе, здавалося, вже передбачала таку ситуацію, тому анітрохи не здивувалася. Вона безтурботно знайшла куточок, де можна було присісти, і спостерігала за тим, як люди, які перебувають у вітальні, стають все більш неврівноваженими і збудженими. Раптом вона розліпила губи і лагідно нагадала:

"Ви вже забули, що тут ще є місце з трупами?"

Ця фраза була подібна до перших крапель дощу, що впали на посушливу землю, які відразу зволожили суху атмосферу і очистили палючий тиск у повітрі.

Сюн Ці запитав: "Де?"

Лінь Цюші здогадався: "Цвинтар? Але я теж шукав його раніше. Я просто не знаю, де знаходяться могили в цьому селі, і ніколи їх не знаходив".

"Звичайно, це не цвинтар, - сказала Жуань Байцзе, - у цьому світі місце, де ховають мертвих, не таке просте, як ми собі це уявляємо".

"Тоді де?" - поцікавився Лінь Цюші.

Жуань Байцзе відповіла: "Ти все ще пам'ятаєш тих хлопців, які днями загинули під тягарем колоди?"

Лінь Цюші раптом осяяло.

"Дійсно, вони вважаються мертвими об'єктами, чи не так..."

"Ходімо. Потрібен час, щоб викопати їхні трупи, і тоді питання з наповненням колодязя буде вирішено".

Жуань Байцзе додала: "Більше немає потреби, вести себе подібним чином".

Щойно пролунали ці слова, атмосфера миттєво розрядилася, але все ще залишалося певне напруження. Зрештою, ніхто не знав, чи вдасться знайти трупи. Після події з колодою йшов снігопад; тіла давно вже були поховані під товщею кучугур. Викопати їх, звичайно, було не так вже й просто.