Калейдоскоп смерті, Kaleidoscope of death

Вхід у храм

Темна та глуха ніч. Несучи в руках запалені смолоскипи, люди йшли долаючи пронизливий холод і шквальний вітер.

Снігопад вже давно припинився, але суворий вітер все ще лютував. Земля під ногами Лінь Цюші хрумтіла при кожному кроці. Він був одягнений у товстий, теплий одяг і з силою натягнув шапку, закривши вуха та щоки. Парубок трохи нахилився вперед, а до його спини пригорнулася чарівна молода жінка.

Під час подорожі не було жодних світських розмов. Атмосфера витала урочиста та похмура.

Коли перед очима з'явився храм, про який говорив тесляр, нарешті хтось порушив цю деспотичну тишу.

"Це той самий храм? - Чжан Цзишуан відкрив рота, - цей храм виглядає... страшенно гротескно".

Справді, у тьмяному світлі ночі храм виглядав досить дивно. На перший погляд будівля - дуже старомодна, але якщо придивитися, то можна було виявити, що ця споруда не позбавлена вишуканості. Рельєфні скульптури на стовпах дверного отвору були схожі ні на що, бачене людьми раніше.

Лінь Цюші обережно опустив Жуань Байцзе на землю і підняв палаючий смолоскип, щоб роздивитись складні деталі рельєфної скульптури на стовпах. На рельєфі він виявив зображення вісімнадцяти шарів пекла. Неважливо, на кого дивитися - на злісних дияволів або на жалюгідні душі, що страждають, - все на цих колонах було таким яскравим і реалістичним.

"Ця колона напрочуд гарна", - Жуань Байцзе несподівано похвалила.

"Вона просто надзвичайна", - погодився Лінь Цюші.

Ця рельєфна скульптура, здавалося, була лишньою у цьому відсталому та убогому гірському селі. Такий витончений витвір мистецтва можна було назвати лише уславленим шедевром.

Якби не та обставина, що в нього зараз були важливіші справи, можливо, Лінь Цюші не поспішав би, оцінюючи цю унікальну пам'ятку.

"Хто перший?" - запитав Сюн Ці.

Він спитав, хто хоче бути першим, але ніхто не вийшов уперед і не відповів. Подібне було надто небезпечним. Якби вхід у храм викликав одну з умов смерті, то хіба перший, хто увійде всередину, не став би жертвою?

"Чому ми маємо входити поодинці? - заперечила Жуань Байцзе, - що, як цей старий нас обманює?"

Сюн Ці відповів: "Але послухати його все одно краще, ніж йти проти його поради".

Жуань Байцзе: "Це не обов'язково так".