У кайданах

4

Герміона знову з'явилася у темному фойє. То була бездоганно чиста та пуста кімната. У центрі якої було розміщено чорний лаковий стіл, що розміщав на собі великий букет білих квітів.

Вона повільно розвернулася. Дівчина не хотіла пропустити жодної деталі, але дурні «крила» капелюха були немов штори. Герміона могла бачити лише поперед себе.

Праворуч знаходилися великі сходи, а холодні коридори вели у пітьму. Це був особняк немалих розмірів, судячи з ширини сходів.

– Привіт, Бруднокровко.

Стальний, жорстокий голос змусив її завмерти.
Повільно повернувшись, вона побачила Драко Малфоя.

Він виглядав дорослішим, ніж вона пам'ятала.
Її останні спогади про нього датувалися п'ятим курсом, коли він був у відряді Амбрідж. Малфой став вище, а його обличчя втратило усі сліди підлітковості.

У тому, як він стояв, відчувалась небезпека та витончена жорстокість.

Але те як він дивився на неї...

Його погляд був холодний та дикий, немов у вовка.
Смертоносність у ньому була відчутна. Він возвиличувався над нею, дивлячись з холодною жорстокістю. У той момент Герміона була впевнена, що він з легкістю може склонитися уперед та перерізати їй горлянку, дивлячись у очі. Потім відступити назад, піклуючись лише про чистоту своїх чоботів.

Він був Верховним правителем.

Правою рукою Волдеморта. Його катом.
Кількість її друзів, що він вбив: Джіні, Макґонеґел, Грюм, Невіл, Дін, Сімус, професор Стебель, мадам Помфрі, Флітвік, Олівер Вуд... – список нескінченний. Окрім тих, що були закатовані до смерті після фінальної битви, усі, кого вона знала, були мертвими після війни. Верховний правитель вбив їх.

Дівчата перемовлялися про нього під час перших ночей її знаходження у лазареті. Розповідали їй про світ жахів, котрий створив Верховний правитель, поки вона була замкнута у Гоґвортсі.
Герміона не думала, що це може бути хтось, кого вона знає.

Жах переповнив її. Вона не знала, що робити з охопившим її шоком.

Перед тим як вона встигла відреагувати або хоча б зрозуміти це, їх очі зустрілись, і він різко увірвався до її думок.

Сила його натиску майже змусила Герміону втратити свідомість.

Його ментальне вторгнення було подібне до клинка, який встромився до її спогадів. Він перетнув крихкий бар'єр, що дівчина намагалася вистроїти за допомогою залишків внутрішньої магії. Він безжалісно пробивався крізь заблоковані спогади.