У кайданах

22

Наступного ранку Герміона ледве змусила себе встати з ліжка й вирушити в душ, розташований в одній із кімнат далі коридором. Гаряча вода у ванній стала для неї тепер єдиним джерелом фізичного комфорту.

Вона довго стояла під струменями води, заплющивши очі. Згодом дівчина опустилася на підлогу, обійнявши коліна, і зажмурилася. Намагалася не думати про те, що сталося минулої ночі.

Вона зосередилася на воді, що стікала її шкірою.

Однією з найбільш недооцінених переваг магії в маєтку був нескінченний доступ до гарячої води. Хоч би скільки ти використовував її, вона ніколи не закінчувалася, зберігаючи потрібну температуру. Навіть якщо Герміона просиділа б під душем цілий день, вода продовжувала б йти, така ж гаряча, яка й була.

Коли дівчина нарешті змусила себе закрутити крани та піднятися з підлоги, вона встала посеред охопленої парою ванної кімнати.

Ніколи ще Герміона не почувалася такою спустошеною. Саме її існування здавалося надто важким тягарем.

Дівчина що завгодно віддала б за книгу. Вона так втомилася від газет та фальшивих новин.
Можливо, їй варто піти прогулятися. Герміона не виходила надвір з Рівнодення. Вона сумнівалася, що колись зможе знову наблизитися до лабіринту з живоплоту, але відчувала, що могла б пройтися однією алеєю. Розглянути набряклі на деревах бруньки. Або порахувати кількість нарцисів, що ростуть біля маєтку. Просто зайнятися хоч чимось.

Вона вийшла з ванної, загорнута в рушник, і попрямувала холодним коридором назад у свою кімнату. Потім підійшла до гардеробу та дістала з нього чистий одяг.

Розклавши речі на ліжку, вона скинула з себе рушник і подивилася на своє тіло.
Рани, що залишилися після нападу Монтеґю, повністю пройшли. Але внутрішня сторона з правого боку грудей досі залишалася чутливою, нагадуючи про нанесені пошкодження.

Герміона в задумі провела пальцями по сліду від укусу. Подряпини на грудях були настільки глибокими, що, можливо, для їх лікування були потрібні більш просунуті цілительські чари. Шкіра під пальцями була надмірно натягнутою.

Мабуть, рани на грудях були досить глибокими, щоб зачіпати не лише шкірний покрив. Звичайні загоювальні закляття були спрямовані на відновлення цілісності епідермісу та м'язових волокон. Можливо, існували спеціальні чари, які використовувалися для лікування травм молочних залоз, але Герміона не могла їх згадати. Вона заплющила очі й зосередилася, намагаючись воскресити в пам'яті момент, коли могла вивчати такі заклинання.