У кайданах

45. Флешбек 20

Грудень 2002 року.

Драко підняв брову, зустрівшись з нею очима.

— Ти вчинила набагато гірше: ти вкрала моє місце в школі! Мене навчали вдома з репетиторами, я все життя готувався до Гоґвортсу. Мій батько детально спланував все моє життя: найстаранніший учень класу, префект, капітан з квідичу, головний староста, стажер в Міністерстві Магії, а згодом член Візенгамоту, урешті-решт — Міністр Магії. Кар'єру Міністра він втратив через участь у Першій магічній війні. Я мусив ним стати. Але потім, уяви собі, в перший рік навчання в школі, я бачу бруднокровне дівчисько, яке нахабно переганяє мене в балах на кожному курсі.

Він простягнув до неї свою руку й поклав її на горло. У Герміони трохи перехопило подих, і він міцніше стиснув її, щоб наблизити її обличчя до свого.

Очі Драко блищали, і його тон був майже легким, ніби він змушував її здригнутися.

— Мушу визнати, я дуже сподівався, що ти помреш на другому році навчання, коли відкрилася Таємна кімната. Я сам заслужив собі місце в команді Слизерина з квідичу. До того, як мій батько купив мітли для команди, але завдяки твоєму брудному язику вся школа вважала, що мій батько просто купив мені місце.

Говорячи, він провів великим пальцем по її горлу до щелепи, а потім наштовхнувся на кістку, змусивши її відкинути голову.

Він намагався змусити її здригнутися. Герміона продовжувала залишатися на місці та спостерігати за його очима. Вони темніли.

У кімнаті стало тепліше.

Він продовжував говорити.

— Легко було повірити, що маґли та їхні виродки відповідальні за всі проблеми у світі. Це, безперечно, було прикладом вашої трійці. Між напівкровкою Поттером, чиє життя було нескінченним потоком дурного везіння, тобою та жебраками Візлі... Вони є доказом того, що стається зі зрадниками крові. У мене не було жодних підстав не вірити в те, що світ став би кращим без тебе й тобі подібних.

— Я й не знала, що ти так багато думав про мене в шкільні роки, — сказала Герміона.

Вона відчувала, як тепло повільно розливається її тілом, поширюючись від його руки між її плечима та аж до живота. Вона ледь помітно здригнулася, продовжуючи дивитися йому в очі.

Його рот сіпнувся.

— Моя ненависть до тебе була нічим в порівнянні з моїм суперництвом із Поттером. Ти просто дратувала мене. Незважаючи на твої оцінки, ти принаймні була потворною, незграбною та явно невпевненою у собі, — його губи скривилися в ледь помітній посмішці. — Те, що ти вчилася краще, не мало б ніякого значення, якби ти не дружила із Поттером. Він затягнув тебе в центр уваги та потребував тебе, навіть не міг цього заперечити. Якби Поттер не був таким популярним, ти б залишилася сірою мишею.