За маскою лише страждання. Початок кінця.

8. Тебе Може Чекати Теж Саме

- Я знала, що тато багато знає, але як він міг дізнатися про це?
- Та він навіть знає яку їжу я купую, ціну точну може сказати. - мовив охоронець закриваючи двері за Норою.
- Що правда?
- Роботою клянуся!
- Вірю. Я піду. Щасти.
Спантеличена дівчина обернулася і покинула довгий коридор з високими вікнами. На вулиці почало темніти. Сонце з кожною годиною все більше ховалося за горизонт. Закінчувався ще один божевільний день. Ліниво спускаючись по сходах, Нора вже ні про що не думала. Їй хотілося скоріше сходити в душ і лягти на тепле, м'ягке ліжко, яке чекало її весь холодний день.
  
Кароока зайшла в свою кімнату. Закрила двері і сперлася плечем об одвірок.
- Я знаю, що ти в шафі.
Дверки шафи відкрилися і з неї вийшла засмучена Асті. Нора усміхнулась і закрила дверки.
- Лякати таким способом будеш малих.
- Та ну. З тобою не цікаво. Єдина розвага і то ти все псуєш. Навіщо мене батько зробив такою. Ти виглядає більш стомленою, ніж зазвичай.. Ти часом не хвора? - жалісно мовила блондинка.
-  Я просто не виспалася.
- Ні. Тобі набридло все, чи не так?
А й справді. Дівчина вже сама не докінця розуміє, коли вона по справжньому втомилася, а коли просто хоче спати. Їй набрид постійний графік. Кожен день був одноманітний. Хотілося навіки втекти кудись, а би відпочити від постійного шуму. В голову Гори прийшла божевільна ідея.
- Слухай, а що буде, якщо піти з будинку?
- Ти що? Навіть не думай про таке. "Mask" єдине місце в якому ти в повній безпеці. Не повторюй моїх помилок, Норо. Думаю вже час тобі розповісти, щоб дурниць не накоїла. Батько ж тобі довіряє, як мені колись. Коли мені 20 виповнилося, вирішила я переїхати, перестати вбивати, сім'ю свою створити. Почати життя з чистого листа. Але не дали мені цього, Норо. Спостерігали постійно вороги батькові. Знали ж чия я дочка. Перестріли якось, викрали. Тримали в підвалі 3 дні і 3 ночі. Вимагали від мене всю правду про тата: як безсмертним він став, як знає все наперед. Я ж батька зрадити не могла, нічого не казала. А вони взяли і вбили мене. Труп мій батькові підклали. Він в такому відчаї був. Вирішив душу мою оживити. Так і стала я привидом. Тільки, батько з дому не випускає, хоч мене і бачать тільки тут.
- То ти його рідна дочка?
- Так. Мати  після мене померла, не витримало материнське серце. Не думай йти. Ворогів у тебе багато. Тато захищає всіх, доки вони тут.
- А коли ми йдемо кудись, за нами слідкують?
- Слідкують, але не вороги. Наші це. Батько бачить все і знає. Навіть коли ти в Харвірзів була. І він там був. Самостійною стаєш тоді, коли йдеш ти зовсім звідси. От тоді і охорона знімається.
- Тобто батько слідкує за нами?
- Нічого більш не скажу. Сама дізнаєшся скоро. Скажу одне, довіряй лише тим, кому тато довіряє. Готуйся, завтра важкий день. Я прийду у вечері, розкажеш все. І нікому ні слова, Норо. Це лише між вами.
Привид зайшов в дальній кут і пропав, як вчора.