За маскою лише страждання. Початок кінця.

35. Кінець?

Через декілька днів.
Нора сиділа в своїй кімнаті, занурившись з головою в книгу. Сторінки історії затягнули дівчину з першої хвилини, не даючи шансу повернутися в реальний світ, на який чекав апокаліпсис. Зараз дівчина не думала ні про що. Три дні спокою вплинули на дівчину добре. Чиясь рука опинилася на плечі Нори і легенько стисло його. Дівчина, не відводячи погляд від книги потяглася рукою до пістолета. Схопивши його різко піднялася і наставила дуло в голову незнайомцю.
- Тихо, тихо. - сказав П'ятий піднімаючи руки до верху. - Це я.
- Вдруге. Вдруге ти ні звідки появляєшся в мене в кімнаті. - Нора дивилася прямо в душу, ховаючи зброю назад в спеціальну кишеньку. - Сподіваюся, щось термінове, бо я хочу до читати її перед тим як померти. - кароока саркастично усміхнулася і сіла назад у крісло.
- Зараз взагалі не час для жартів. - хлопець виглядав наляканий, що насторожило Нору і одночасно зацікавило. Цокнувши язиком запитала:
- То, що там?
- Ваня зійшла з розуму. Вона зруйнувала академію і вбила Пого.
Нора підняла розширивши очі.
- Що ви зробили? Що ви їй зробили?!
- Закрили. - тихо промовив П'ятий.
- Що?! Які ви телепні! Для чого я залишила вас самих! Де всі? Де Номер Сім?

П'ятий переніс Нору до всіх. "Виступ" Вані був і самому розгарі.
На сцені стояла Номер Сім. В білому костюмі з білою скрипкою в руках. Її волосся розвівалося, а навколо дівчини було бліде світло. Харвірзи старалися щось зробити, але все було марно. Впевнено Нора підійшла до Вані і без страху протягла руку. Скрипачка махнула смичком. Нора відлетіла на декілька метрів, боляче стукнувшись тілом об ряди крісел. П'ятий швидко перемістився до дівчини. Хапаючись за голову і стогнучи від пульсуючої болі піднялася.
- Ти як? - запитав хлопець беручи обличчя дівчини в свої долоні.
- В захваті.
Усміхнувшись Нора спустилася і з викликом подивилася на нову Ваню. Ігноруючи біль у всьому тілі, дівчина придумував план спасіння. Ще один мах смичком і біла сила дівчини розбила купол. Елісон не втрачаючи ні хвилини вдарила сестру по голові. Нора підняла голову і подивилася в небо.
- Народ, у нас проблеми.
- Не панікуєм. Лютер, бери Ваню на руки. - сказав П'ятий поправляючи піджак.
- Тільки не кажи, що ти вирішив..-Нора витягнула руки в перед і відступила на крок назад.
- У тебе є кращий план?
П'ятий почекав відповіді від дівчини, але вона мовчки підійшла до нього.
- Я спробою перенести нас всіх в минуле. Встаньте в коло і візьміться за руки.
- Але рухом, якщо хочете жити. - наказала Нора.
Харвірзи швидко встали в коло. П'ятий і Нора переглянулися. Коротко кинувши, дівчина сильніше стисла руку хлопця. Ще одна секунда і світ буде знищено..

-----------------------------------------------------------
Ось і кінець першої частини серії історій "За маскою лише страждання". Дайте чесну оцінку цієї історії. І чи продовжувати її взагалі?