Надворі вже сутеніло і ставало холодніше, але ми не зупиняючись йшли лісом. Мені було дуже холодно, адже батнік і шорти з кросами не дуже зігрівали мене, тому я не витримала і вигукнула:
- Нам ще довго йти? І чому ми йдемо лісом?
- Залишилося ще трохи, потерпи,- холодно відповіла Еліс.
- Знаєш, я до тепер не можу второпати, якого фіга я зараз з тобою броджу лісом. Ти часом не збоченка?
- Якби я була збоченкою, то зробила з тобою щось ще в хаті. І будь ласка не задавай такі тупі питання,- розлючено говорила дівчина.
- Ну добре...- і в один момент я почула вовка, який десь неподалік почав вити свої пісні,- може нам все- таки вернутися? Я чаю зроблю,- переривчасто говорила я.
- Не бійся, це лише вовк і дотого ж я з тобою.
- Пфф. "Це лишее вовк", немає чого боятися, Алексія,- підбадьорювала я сама себе.
- Нарешті. Прийшли,- вигукнула Еліс і стала, як укопана посеред лісу,- так, зовнішньо виглядає воно ніяким, але всередині... Отже, бачиш двоє тих дерев?
Справді десь за метр переді мною стояли двоє худих, невеликих дерев. Одне дерево справа, друге зліва, а за ними пару кущів, ну і ліс навколо нас.
- Ну, так і що?- запитала я.
- Слухай уважно! Ти зараз промовляєш слова "ingressum" і зі всієї дурі біжиш в цей прохід між деревами. Ясно?
- Ти що, здуріла?
- Ні крапельки! Виконуй, що я тобі кажу. Ти перша.
- Е ні, я на таке не підписувалася. Ні одна здорова людина, не захоче гепнутися лобом об дерево ще й з розгону.
- Знаю, це дивно звучить, але тобі потрібно це зробити. Я зразу зроблю те саме, тільки після тебе. Я маю проконтролювати, щоб ти не втекла.
- Ага, щоб я гепнулася, зомліла і ти зробила щось зі мною. Слухай, я йду додому і це робити не буду. Бувай.
- Ну, ну. Мені цікаво, як ти вернешся додому,- хитро усміхнулася Еліс.
" Ну про це я, не подумала. Поки ми йшли, я не запам'ятовувала дорогу, адже мене вела Еліс. Та й щей посеред ночі самій вертатися з лісу, якось лячно."- обмірковувала я.
- Ну що?- знов усміхнулася Еліс,- краще тобі, довіритися мені, до того ж в тебе інших варіантів немає.
YOU ARE READING
Zodiacs
FantasyА чи знаєте ви, про своє коріння? Думаю, не бездоганно. Так само, двадцятирічна Алексія не знала звідки походить її батько та чому у неї таке дивне ім'я та прізвище. Лиш невеличка зустріч, невеличкий момент в її житті змінив все кардинально. Можливо...
