Zodiacs

Розділ 25, Астральний простір

- Артеусе, спасибі за допомогу, я буду тобі винна,- тихо подякувала я.

- Ти впевнена, що це правильне рішення йти до нього?- серйозно запитав хлопець.

- Так, мені потрібно поговорити з ним,- запевняла я, поки ми крадькома йшли сирим підвалом.

- Мене Робін приб'є, а король Артур взагалі голову знесе, коли дізнається що я тобі допоміг втекти з покоїв і до того ж привів до Ксенона,- хлопець від таких думок навіть автоматично доторкнувся до своєї горлянки.

Артеус справді допоміг мені втекти, щоб я змогла поговорити з Ксеноном поки він живий. Я передала йому лист і він швидко впорався з охороною, і провів до підземелля.

- Все буде гаразд, я візьму всю вину на себе,- заспокоїла його я.

- Знаєш деколи я дивуюся твоїй безстрашності,- усміхнувся Артеус.

- А я рада, що в мене є настільки вірний друг,- тим ж відповіла я і потріпала його рижий чупчик.

- Ми прийшли,- відповів хлопець.

Переді мною постали великі, чорні, ковані двері, які на диво були відкриті.

- Чекай мене тут,- сказала я.

- Але ж...

- Я маю поговорити з ним на одинці!- настояла я.

- Добре, у вас десять хвилин,- поспішив Артеус.

Я тихо увійшла в середину і мій шлях освітило з десяток смолоскипів. Було багато грат, але за ними було пусто, окрім одної. Лишень одні грати містили в собі в'язня, який знесилино сидів на холодному камені і дивився в невеличке віконце, з якого сягали сонячні проміння.

- Ти все ж таки прийшла,- його кутики губ злегка піднялися, а очі хижо посміхнулися.

- Не переживай, я не прийшла тебе рятувати,- буркнула я.

- Я вже давно врятований,- єхидно сказав Ксенон,- моя душа, після смерті тіла відійде до повелительки Тіней і я стану одним з її воїнів.

Не очікуючи такої долі, похмуро подивилася на нього з-під лоба.

- Навіщо ти повернувся?- прямо запитала я.

- Ти що не чула? Щоб вбити тебе!

- Але для чого?- не попускала я.

- В мене було завдання: принести повелительці твоє серце, але я його провалив,- лице Ксенона повернулося до мене і його вилиці загострилися, а погляд став крижаним, але сам він був доволі симпатичним. Я побачила засохшу кров біля його носа і рота та й не тільки.