Тиждень пройшов з тієї ночі, але протягом нього мої навики в бою стали набагато кращими та стосунки теж.
...
- Алексія, ДАВАЙ!- кричав Артеус.
Я бігла з останніх сил до мішені, це був майже фініш, перед яким я не мала часу на відпочинок. Глядачі кричали та хвилювалися за своїх фаворитів, які за ледве бігли до мішені.
" Так, я вже майже тут. Стріла...є...стріла...є...стріла...майже. Я сьогодні в ударі! Давай Алексія, ти зможеш"- бубуніла я.
- ПЕРЕМОЖЦЕМ ТУРНІРУ З СТРІЛЬБИ ЦЬОГО МІСЯЦЯ СТАЄ... АЛЕКСІЯ ДЕЛАРАС- вигукнув заінтригований суддя.
Я все- таки змогла. Я перемогла.
- Молодець,- поплескав мене Артеус по плечі,- тепер ти мене навіть обстриляла.
- Дякую,- розпашіла говорила я.
- Я навіть пишаюсь,- посміхнувся Робін.
- Да ну! До тебе вже дойшло, що я сильніша за тебе,- засміялася я.
Купу захоплюючих та завидних поглядів проводжували мене до намета. Всі радісно плескали та сміялися. А я почувалася ніби вдома, навіть забувши про свій справжній дім. Тут я почувалася вільною та незалежною, ніби я маю бути лиш тут і ніде інакше.
...
- Ти вже відпочила?- зайшов до мене в намет Робін.
- Так, але не заходи так без стуку я все- таки дівчина,- хитро посміхнулася я. А він використав цей момент і підійшовши ближче, сильно притиснувши мене до себе і тихо на вухо промовив:
- Пам'ятаєш що я тобі обіцяв?
- Я ради цього виграла турнір,- промовила я і злегка усміхнулася.
- Ходи за мною,- він лагідно взяв мою руку і ми пішли на двір. І тут я побачила дещо прекрасне, кохання спершого погляду. Робін мене відпустив і злегка підштовхнув.
- Він твій!
- Він прекрасний,- переді мною був високий, елегантний, сірий кінь. Довга, м'яка, біла грива сягала майже до землі. На ньому не було ніяких плям чи інших кольорів. Кінь був гордий і чисто сірий навіть більше срібний.
- Як назвеш?- підійшов ближче вождь. Не довго думаючи я сказала:
- Туман! Його тепер звати Туман.
- Не погано. Покатаємося?- відповів Робін і я одразу ж кивнула. Хтось привів чорного коня Робіна і дав йому вуздечку,- знаєш, як залазити?
YOU ARE READING
Zodiacs
FantasyА чи знаєте ви, про своє коріння? Думаю, не бездоганно. Так само, двадцятирічна Алексія не знала звідки походить її батько та чому у неї таке дивне ім'я та прізвище. Лиш невеличка зустріч, невеличкий момент в її житті змінив все кардинально. Можливо...
