Zodiacs

Розділ 12, Божевільний день

Високі білі стіни, хрустальні люстри та пурпурові штори, які прикрашали великі вікна з прекрасним краєвидом. Мене завели в простору кімнату, посередині лежав білий коврик, біля вікна два компактних стільчика з невеличким столиком, неподалік від них зручний, великий диван з покривалом. Майже в кутку були другі двері, за якими знаходилося ще дві кімнати, перша- спальня, не менш розкішна ніж попередня. Неймовірно велике ліжко з шторками, м'який коврик, тумбочка і невеликий балкончик. Друга кімната- ванна, вона мене шокувала найбільше, посередині був велетенський басейн, який парував теплою парою, в ньому плавали свіжо накидані квіти й пелюстки, на стільчику були чисті, махрові рушники і халат. Всі ці апартаменти виглядали дуже красиво і мінімалістично.

- Тобі подобається?- зненацька ззаду хтось сказав і я поспіхом обернулася.

- А хіба ви не мали тримати мене у в'язниці чи в якомусь підземеллі?-відрізала я.

- Ні, я навіть не думав про таке,- відповів король.

- А про що ви думали? Навіщо ви притягли мене сюди!- вибухнула я.

- Якщо чесно сам не знаю,- злегка усміхнувся він.

- ЩО?

- Я не мав цілі тобі щось зробити чи забрати, просто...так вийшло,- він почав чесати свою потилицю.

- Так вийшло? Ви ненормальний, ось що я вам хочу сказати. Я негайно ж звідси йду,- і не довго думаючи я пішла в бік виходу, але хлопець одразу перегородив собою двері.

- Попрошу тебе звертатися до мене на ти, а і ще я тепер тебе нікуди не відпущу. Вважай ти моя полонянка, котра занадто розкішно живе.

- ПСИХ.

Зрозумівши, що звідси не злиняти, я пішла на балкон, щоб не бачити його гидку пику, але на жаль ця пика була зовсім не гидкою, було боляче признавати, але він був красивий, блондин з золотими очима, а ще й той кульчик... Досить!

Тут був чудесний краєвид, котрий я не забуду ніколи, навіть якщо повернуся... додому.

"Дім... я вже й забула, що в мене є ще дехто в іншому світу. Як же я сумую за тобою...мамо"- після цих думок трохи нахлинули сльози, котрі я одразу почала зупиняти.

" Хей, Алексія. Хоть ти тут і полонянка, але я не збираюся впадати в депресію, це чудовий шанс підвищити свої навики",- з цими думками я різко вийшла з балкону і спробувала ще раз вийти звідси.