Частина 22

165 12 0
                                    

- Можливо ти влюбився? 

-Та, що сталось? - підтримав зацікавленого Чонгука, Хосок.

- Та, що ви мелете? Я люблю Рін і все. Як мені це вам в голові вашій пустій вбити? - на підвищеному тоні говорить Мін.

- Но, Юнгі вона пішла, відпусти її! - також голосно промовив Гук. Він правда хвилювався за брата, та і за брюнетку, що зараз спить на його плечі теж. Брат дуже часто ранив цю дівчину. 

- Закрийся або кров'ю вмиєшся. Скільки можна, говорити на одну і ту саму тему?! Ні до одної не доторкнусь, ні одну не послухаю, ні одній не відкриюсь! Зрозуміло викладаю думки?! - прикрикнув Мін, від чого весь салон звернув увагу на них. Но чорноволосому було все одно, він злився. Злився від того, що його ніхто не розуміє. А він їх. "Як можна так швидко забути? Відпустити?" - він в роздумах так і не зрозумів своїх друзів, як і вони його. Юн робить вид, що просинається. Робить вид. Вона все чула. Кожне слово. Чітко чула. 

Помітивши дівчину біля брата, Юнгі швидко розвернувся.

- О, Юн Со, вже проснулась? - мило посміхнувся брюнет.

- Так, Чонгук-а, нам ще довго? - трохи надувши губки, говорить кароока. Міна тошнило від цього ніжного "Чонгук-а".

- Можеш ще відпочити. Поспи. - сам укладає голову брюнетки на плече, у вухо клавши навушник.

9 березня 14:38 аеропорт Чеджу.

- Ну і як ми далі будемо добиратись? - виходячи з великого аеропорту, бурчить чорноволосий.

- Пані Юн? - до Юн Со підійшов чоловік років так з сорок і мило посміхнувся. - Пане Мін? - посміхнувся Хосоку що був біля брюнетки.

- Ні, пан Мін тут. - показав рукою Хо на хлопця.

- Ви хто? - в нерозумінні підняла брови Юн.

- Я ваш водій. Давайте багаж, я донесу його до авто. - взявши у студентів багаж з рівною спиною і гордо піднятою головою пішов до дорогого автомобіля.

- Серйозно? Особистий водій? Машина? - розширились очі Гука. - Ви на якому конкурсі виграли? Всесвітньому? Все Корейському? - на це Юнгі фиркнув, а дівчина гордо розправивши плечі пішли до машини.

- А скільки ми їхати будем, приблизно? - подала голос Юн Со з заднього сидіння.

- Близько двох годин. - говорить водій.

В обіймах минулогоWhere stories live. Discover now