В обіймах минулого

Частина 39

Залишившись дома одні, вони очікували провести час разом, но реальність не завжди така. На кухні їх чекала гора посуди, і ще прибратись в гостинній. Авжеж вони це зробили разом. Поки мили посуду встигли ще і музику послухати, та фільм подивитись. Через довгих двох годин прибирання, Юн і Мін всілись на диван.

-Ааа, я ще стільки посуди не бачила. Зараз хочеться тільки в м'якеньке ліжко спати. - жалілась дівчина, яка вже ледь сиділа на дивані.

-Я теж не проти в м'якенькому ліжку спати, але... - не продовживши, Юнгі взяв дівчину на руки та відніс до себе в кімнату.

-Я могла і сама піти, ти ж теж прибирав і втомився. - жалісно подивилась на хлопця.

-З тобою мені нічого не важко. - дівчина не могла впізнати Юнгі, у порівнянні з Юнгі на першому знайомстві в барі, це різні люди. Лягнувши спати він обняв її та не помітивши, так і заснули.

1 квітня 08:23 особняк

Першим проснувся Мін. Бачуче як Юн Со мило спить, вирішив її не будити на піти поглянути чи прийшов Чонгук від Ді На.

-І не дивно, що його дома нема. От малий... - засміявся сам собі Юнгі та пройшов до своєї кімнати.

-Добрий ранок, ти кудись ходив. - протираючи очі спитала та.

-Дивився чи не прийшов Чон від Ді На.

-Я ж правильно думаю, його немає дома? - з легким азартом подивилась на хлопця.

-Ага, пішли снідати, я голодний.

-Через 5 хвилин буду. - дівчина побігла до ванни та привела себе в прядок.

Мін пройшов на кухню, приготував каву та чекам її. Помітивши на сходах дівчину спитав:

-Вчора Джин нас в гості запросив, пам'ятаєш? - дівчина сіла за стіл, взявши в руки кружку.

-Так.

-Може сьогодні підемо? - подивився на неї.

-Думаю...можна. Тільки мені ще зібратись потрібно. - подивилась в відповідь на хлопця.

-Зможу чекати скільки скажеш. - усміхнувся та продовжив пити каву.

-Тоді давай до 14:00 буду готова.

-Добрий ранок. - заглянув на мить Гук в кухню.

-Добрий, ти сьогодні зайнятий? - надіявся на відповідь Юнгі.