03:41 парк
Ліхтарі освітлюють невелику стежку між деревами, краплі дощу стікають по білій шкірі дівчини. Волосся та плаття наскрізь промокло, но холод не відчувався. Сівши на лавку на якій, колись вони їли морозиво та були щасливі, вона знову заплакала. Сльози змішались з дощем, що ще більше розчаровувало. Вона розчарувалась в ньому, тому повернути все назад як було колись буде майже не можливо. Але все ж ця маленька надія на краще може допомогти, щоб повернути ту довіру до кароокого.
-Наша перша прогулянка в цьому парку. Тоді ти приїхав сюди знайомитись з мамою. Ти обіцяв бути поруч та оберігати но....
Почалась справжня гроза, блискавка та грім були все сильніші. Брюнетка завжди цього дуже боялась но зараз страх ніби кудись пропав. Не було ні єдиного відчуття, тільки пустота в середині. Це остаточно добило дівчину. Повернувшись додому вона пройшла у спальню.
-Для чого мені залишатись тут? - сказала в голос. - Юнгі, я не люблю тебе! - викрикнула з всієї сили та, надиво, хлопець не проснувся.
-Я більше не можу так. - з останніх сил вона пройшла в ванну.
Набравши води та лягла трохи розслабившись, но це не так допомагало. Знову кристальні каплі стікають з очей, тихі крики. Тільки без ненависті та злості, ти не зможеш відчути справжньої любові. Брюнетка без жодного сумніву наважилась, це було останнім що вона змогла сказати.
-Юнгі... - лезо доторкнулось білосніжної блідої шкіри дівчини. - Ааа... - все тихше і тихше чути голос Юн Со. Яскраво червона кров стікає прямо в воду.
Наскільки має бути болі в людині, щоб вона почала різати себе? Напевно настільки, що вона виливалась через край. Не пройшло і хвилини як рука яка тримала лезо впала в воду. Кров брюнетки стікає в воду. Хвилина, друга.... дівчина без свідомості но ще жива. Су Йон ще давно проснувся від цих криків. Тому почувши що це все різко зупинилось вирішив перевірити чи вона заснула. Зайшовши в спальню він не знайшов її, тому остання надія ванна.
-Юн Со ти там? - постукав у двері. - Юн Со? - не дочекавшись відповіді той різко відкрив двері. Картина побачена ним була страшною. Ледь жива дівчина в кровавій ванні лежить з перерізаною рукою.
-Юн Со яка ти дура! - взяв пояс від плаття з дівчини швидко перев'язав руку. Витягнувши її з ванної поклав на диван в гостинній.
ВИ ЧИТАЄТЕ
В обіймах минулого
Random"-Можу я спокійно все почати заново? Забути все і почати з чистого листа? Хочу щоб мене любили і не покидали коли не потрібна..." Юнгі прости студент який втратив сенс життя ще рік тому. Чому так сталось? Це була заборонена тема в їх компанії про як...
