Частина 50

89 12 0
                                    

Авжеж життя пари продовжувалось просто як в романтичному фільмі. Все вони робили разом, навіть в написанні пісень Юн сиділа поруч та надихала хлопця. Це нагадувало їм студентські роки з якими вони недавно попрощались.

Всі дні прожиті разом проходили дуже швидко. Інколи їм не вистачало дня, що виконати все заплановане. Так час дійшов і до дня народження Юн Со і Дон Су. Так дивно, що день народження в них в один день, можливо це доля їх подружила.

27 жовтня 09:00 особняк

Молода пара залишалась жити в домі. Тільки тепер він їхній, брюнет викупив будинок у власника, щоб залишитись в домі який їх пов'язав.

Зранку Юнгі вже чекав на кур'єра який от-от повинен приїхати поки Юн спить. Це була кругла дата для кароокої, її 20. Через пару хвилин брюнет вже не нервував, бо побачив машину яка під'їжджала до їхнього дому. Пройшовши в будинок та поки дівчина спить він вирішив зробити сюрприз. Розклавши всі кульки з гелієм над ліжком, золоті цифри, великий букет квітів, та головний подарунок поруч, брюнет вирішив розбудити легким поцілунком в щічку.

- Сонце, просинайся. - тихо прошептав на вухо тій.

- Мммгг, зараз. - схоже вона забула, що взагалі сьогодні за день.

Через пару секунд та відкрила очі та зразу усміхнулась від такої несподіванки.

- З днем народження. - та зразу потягнулась обняти хлопця за такий шикарний подарунок.

Авжеж все почалось з хорошої ноти, тому що Юнгі не міг не порадувати свою Юн. Незабаром подзвонила Су та попросила, приїхати на спільне святкування, де зберуться всі.

14:00 дім Техьона та Дон Су

Приїхавши додому до подруги пара привезла теж великий букет та красивий торт який замовили ще раніше. Привітавши один одну всі теж подарували свої подарунки, які були не менш дорогі. Виявилось, що Те подарував Су машину про яку вона так мріяла. Юн отримала не менш дорогий подарунок від хлопця. Це було дуже дороге кольє про яке вона міряла і ніколи не подумала що колись отримає його.

Свято продовжувалось дуже добре, сьогодні всі були дуже раді бачити всіх, хоч і зустрічались вони доволі часто. Це була велика сім'я, хоч не по крові, но дуже близька.

5 років після

- Мам, мам, дивись що я намалювала. - з другого поверху біжить маленька дівчинка до мами на кухню.

В обіймах минулогоWhere stories live. Discover now