♡Якщо це сон, тоді я хочу спати вічно♡

♡3♡

Передімною стояв НамДжун.Я чесно кажучи приофігіла.Не постукати в двері і от так просто зайти.
НамДжун:Андріано?Чому ти ще не спиш?-(в цей момент була 11:00 вечора)сказав той опустивши погляд униз.-І, що ти робиш у моєму светрі?
Я:Що..?Так значить це твоя одежа там у гардеробі?!
НамДжун:Так.
Я:Ага...Ясно...Упс...
НамДжун:Тобі доречі дуже личить.
Я:Дякую!Так стоп!Якого фіга твоя одежа робить в моїй кімнаті?!І чому ти зайшов сюди без стуку, а може я переодягалася?!
НамДжун зайшов у кімнату закривши за собою двері і лягнув на ліжко.
НамДжун:Ну по-перше це моя кімната, по-друге чому я повинен стукати у двері своєї кімнати?Це б виглядало по дурному, а по-третє я б був не проти побачити те, як ти переодягаєшся.-усіхнувся він😏.
Я:ЙДИ ТИ ЗНАЄШ КУДИ!!!!
НамДжун:Ну, а що?
Я:Як це твоя кімната?Нас провели до своїх кімнат і...
НамДжун:Все правильно, тепер, це й твоя кімната також.
Я:Щоооооо?!Ні, ні, ні і ще раз ні, я не погоджуюсь!!!
НамДжун:Тебе ніхто й не питає, а якщо ти забула то ми заручені так що...Тепер ми будемо спати разом і жити в одній кімнаті!-сказав він посміхаючись мені у відповідь,
(Твою ж мать!Ну чому іменно я?!Ні я звісно ж не проти але чомусь занадто швидко усе відбувається!Блін я не збираюся спати з ним, до того ж в одному ліжку!)-подумала я.
НамДжун:Над чим задумалась?
Я:Над тим, як випхати тебе з кімнати.-уміхнулася я погрозливою посмішкою.
НамДжун:Ясно ну тоді успіхів.
Я: Тобто успіхів?!Ти знущаєшся?Я не збираюся тут спати, я краще до когось з подруг переселюся!
НамДжун:Не вийде!
Я:Чому це?
НамДжун:Ну, тому що зараз з твоїми подругами є інші.
Я:...
НамДжун:З Марічкою Чонгук, з Вікою Хосок, з Яною Чімін, з Боженою Юнгі, а з Юлею Техьон.
Я була шокована але не тим, що у дівчат можливо зараз приступ або гарячка від того, що вони побачили своїх біасів і не від того, що в них подібна ситуація, як у мене, а від того що мені все таки доведеться ночувати тут...
Я підійшла до ліжка, взяла подушку на якій лежав НамДжун і кинула йому в лице.
НамДжун:Що ти робиш?
Я:Солодких снів, я краще посплю в гардеробі.
Як тільки я розвернулася і вже хотіла ступити крок, як мене потягнули за руку і я різко впала на ліжко.Це звісно ж було неочікувано.Тоді мене швидко накрили кродрою.
Я:І що це було?
НамДжун:Якщо ти думаєш, що я впущу тебе спати в гардероб то ти дуже сильно помиляєшся!
Я:Мені начхати на твою думку, я хочу спати там!
Як тільки я хотіла піднятися його рука опустила мене назад до подушки.В цей момент він тримав свою руку на моїй талії.В мене пробігся невеличкий мороз по шкірі і мені стало гаряче.
НамДжун:Якщо я сказав, що ти будеш спати тут це означає, що ти будеш спати тут! А тепер спи сьогодні, що для тебе, що для мене був важкий день.
Я:Ем...А може ти забереш для початку свою руку?..
НамДжун:А тобі, що не подобається, як твій майбутній чоловік тебе обіймає?
Я:Ну взагаліто так!..
Після цих слів він притулив мене до себе.В цей момент я стала червона, як помідор.
(Аааааа блін, блін, блін!!!Ні ну чому саме я?!Я його вб'ю!Мама рятуй!Яна!Мері!Віка!Юля!Божена!ДІВЧАТА РЯТУЙТЕ!Збочинець!Я в суд подам!Аааааааааааа!) - прокричала я в себе в думках.
НамДжун:На добраніч!Солодких снів!-сказав лагідним голосом той.
Я:Йди в баню!
Після цього я досить швидко заснула, що мене добряче здивувало так, як я засинаю близько першої годиди ночі, можливо, це через те, що сьогодні і справді був важкий день стільки поїздок, а можливо,  через...Ні, ні, ні, він тут ні до чого!

Нова главушка😉
Читайте наздоров'я😜