♡18♡

271 19 31
                                    

   На вихідних ми всі дуже повеселилися і ми б хотіли продовжити, але уроки, коледж і всі інші справи. Довелося закинути наші ігри і готувати конспекти і іншу домашню роботу. Надімною чомусь стояв НамДжун і перевіряв мою доманшю роботу і заставив все, що задали на понеділок зробити, а я знаєте не з тих людей які до кінця домашнє роблять, тому довелся попарити мізки, а і до слова, ми за ці вихідні записалися на гуртки і це було добровільно-примусово. Нас заставив це зробити наш вчитель так, як в школі всі учні повинні мати додаткові заняття. Я вирішила попробувати себе в сфері співу і в мене не погано получалося. Віка записалася на танці, а Мері і Яна записалися в арт-майстер гурток, де ти робиш різні вироби малюнки і так далі, а Божена та Юля вирішили виділитися від усіх і записалися на бокс.
   Ми всі разом пішли з ранку до школи і розмовляли. Погода була сонячна і це радувало. Ми попрощалися з хлопцями і побажали їм успіхів на уроках і самі відправилися до класу і, як тільки ми ступили за поріг то побачили вчителя.
Вчитель:О, дівчатка ви саме вчасно сідайте за свої місця я хочу зробити оголошення. Це стосовно конкурсу в якому деякі з наших учнів брали участь, а саме: Марічка  Юля, Божена  Яна, Віка і Андріана, а з ними ще хлопці з старшого класу Кім НамДжун, Пак Чімін, Чон Хосок, Чон Чонгук, Кім Техьон і Мін Юнгі. Так ось, ви зайняли перші місця в цьому конкурсі, я вас вітаю!-вчитель почав аплодувати, а за ним і весь клас. Ми шестеро не могли в це повітирити.-Але є ще двоє учасників які також зайняли перше місце, це Кім Сок Джин і Лі Сону.
(Я:Так і знала ,що ми всі займемо перші пісця)-в думці.
Вчитель:Гараз, а тепер розпочнемо урок.
----------------------------------------------------------
   Що ж я не буду розказувати, що відбувалося в школі, тому що я думаю ви знаєте урок, домашка, перерва, урок, домашка, перерва і т.д.
--------------------------------------------------------- НамДжун:Де вони так довго?
Чмін:Та ось виходять.
Хлопці підійшли до нас.
НамДжун:Чому ви так довго?
Божена:Дехто забув свій телефон в класі і нам довелося вертатися.-і тут Божена глянула на мене.
Чонгук:Усім?
Віка:Ні, ми їх просто в середині чекали.
Техьон:Ясно, тоді ходімо.
Юля:Куди?
Техьон:Юля, а куди ж іще ми можемо йти після школи?
Юля:Ну раптом в магазин.
Я і Сону:Пішли.-так з нами в цей момент була Сону, бо в неї уроки закінчилися разом з нашими.
   Ми всі повільно йшли, розмовляли, сміялися і навіть не помітили, як розбилися на групки. Я і НамДжун, Божена і Юнгі, Яна і Чімін, Віка і ХоСок, Мері і Чонгук, Юля і Техьон, Сону і Джин.
----------------------------------------------------------
   Pov. Сону і Джин.
Сону:Джині, не хочеш сьогодні піти погуляти?
Джин:Я хотів тобі те ж саме запропонувати тільки в кіно сходити.
Сону:В кіно? А давай, я не проти.
Джин:І на, який фільм сходимо?
Сону:Ну, давай на "Мисливці за головами" або на "Хороший лікар" або на "Поїзд в Пусан"?
Джин:Давай, я не проти.
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Юля і Техьон.
Техьон:Юля, а можна питання?
Юля:Так.
Техьон:Скажи, як ти відносишся до прогулянок по канатному мостику?
Юля:Техьон, до чого ти ведеш?
Техьон:Ти не проти зі мною сходити на нові атракціони в парку?
Юля:Ти ще питаєш? Звісно ж не проти!
Техьон:От і добре на п'яту, щоб вже була зібрана, а за уроки не переживай я тобі з ними допоможу.
Юля:Окей, я не проти.
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Яна і Чімін.
Яна:Бліна, я так їсти хочу треба до мами подзвонити сказати, що я до неї зайду сьогодні.
(Так, я забула сказати, що всі наші батьки знаходяться тако ж у Кореї в Сеулі, але живуть вони трішки дальше від нас).
Чімін:Ти голодна? То ходи я тобіщось куплю.
Яна:Та не треба в мене є з собою гроші. Я хочу масіної страви або бабусі я так давно не їла.
Чімін:Тоді я з тобою до них піду.
Яна:Ем... Ти впевнений?..
Чімін:Так, а що щось не так?
Яна:Та ні, просто перед тим, як будеш заходити до мене до хати вдінь чотири пари групих светрів, каску, бронижелет, грубі штани і...
Чімін:Стоп, стоп, стоп для чого? Ти мене вбивати зібралася чи що?
Яна:Ну, не я, а от тато...
Чімін:Тобто? Він, що вб'є свого зятя?
Яна:Тому то я тобі й кажу вдягнися добре перед тим, як йти до мене... Стоп, який зять?!
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Віка і Хосок.
Віка:Киця~
Хосок:Що?
Віка:Купи мені шоколадку.
Хосок:Шоколадку? Без проблем.
Віка:А тепер пообіцяй, що не приб'єш мене.
Хосок:Що?
Віка:Пообіцяй.
Хосок:Це залежить від того, що ти вчудила.
Віка відійшла від Хосока на пару метрів.
Віка:Пам'ятаєш, ти мені показував фотоальбом, де були фото і різні автографи твоїх улюблених героїв і співаків?
Хосок:Та-а-ак...
Віка:Ну, от ,а пам'ятаєш ми на вихідних по дурі вирішили розпалити вогонь і зефір над ним піджарити?
Хосок:Віка, ти мене лякаєш!..
Віка:Як ти думаєш чим ми розпалювали вогонь...
Хосок:..-його бідного аж перекосило.-Віка... А хто додумався до такого?..
Віка:Вибач!..
Хосок:Вікуся, а ну, йди сюди!-вбивчо, але ще спокійно говорив він.
Віка:Нєа...
Хосок:Віка, я тебе не буду прибивати, а просто піду зефірок тобі куплю!..
Віка:Хосок, пака!!!
Хосок:Йди сюди засранка мала!!! Будемо разом з тобою зараз зефір жарити!!!
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Мері і Чонгук.
Чонгук:Мері, в тебе ж ніяких справ на сьогодні немає?
Мері:Ну, крім уроків нічого, а що?
Чонгук:Давай підемо сьогодні прогуляємося погодка просто супер!
Мері:Ну, так ти правий.
Чонгук:І я тобі потім ще дещо покажу.
Мері:Що?!-зацікавлено відповіла Мері. Її очі аж заіскрилися від цікавості того, що потім їй покаже Чонгук.
Чонгук:Сюрприз.
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Божена і Юнгі.
Ну, ті двоє просто йшли всю дорогу і спорили, стосовно одного серіалу, який вони на днях дивилися.
Божена:Ні, не прада!
Юнгі:Правда!
Божена:Ні!
Юнгі:Та!
Божена:Б**ть, вона не була винувата в бивстві Саймона!
Юнгі:Ні, це саме вона була все підстроїла!
Божена:Її заставили це зробити у неї не було вибору!
Юнгі:С**а, у неї був вибір вбити Саймона чи Рафаеля!
Божена:Б**ть, ні, в неї не було вибору! Мішель погрозила їй, що вона вб'є усіх їй цінних людей або сама Нікі повина кинути Саймона але Рафаель якось не так усе зрозумів і потім через його дурість Саймон і помер!
Юнгі:Ні, все було не так!
Божена:Так!
Юнгі:Ні!
Божена:Так, б**ть, і не сп...-не встигла вона договорити, як Юнгі шльопнув Божену по п'ятій точці.
Юнгі:Це ти зі мною не спор.
Божена:Ах ти ж С**А!!!-Юнгі почав утікати, а Божена в свою чергу з усієї дурі погнала за ним.
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Я і НамДжун.
Я:А куда це Віка і Хосок побігли?
НамДжун:Поняття немаю, але там ще Юнгі шльопнув Божену по м'ягкому місцю.
Я:О-о-о-о, Юнгі не жити враховуючи те, що Божена ходить на бокс вона буде на ньому свої удари випробовувати.
НамДжун:Ахахаха, тоді, можеш зразу дзвонити у лікарню і зайняти палату для Юнгі.
   Ми йшли і сміялися з цього і тут раптом я декого помітила і заховалася за НамДжуном.
НамДжун:Ем, Андріано, ти чого?
Я:Тцс! Тихо, вони не повинні мене побачити чи впізнати.-шепотом сказала я.
НамДжун:Хто?-він повернув голову в напрямку магазинчика, який стояв навпротив там стояли шестеро дівчата і двоє хлопців.-Це від них ти ховаєшся?
Я:Тихо!-і тут та сімка повернулася в мою сторону і побачила мене.
Дівчина 1:О-о-о-о, Андріано, привіт, а це, що твій чоловік разом з тобою?
Усі:Ахахахахаха!
НамДжун:Почекай тут.-і той порямував до них.
Я:НамДжун не треба...
   НамДжун пішов до них і почав з ними говорити. Я не чула про що вони говорили, але було дуже цікаво. Через пару хвилин він попрямував до мене, а та сімка пішла у своєму напрямку і одна з дівчата, а саме та, яка найбільше докопувалася до мене йшла наче сама не своя.
Я:Що ти їм там такого сказав?
НамДжун:Я тобі потім усе розкажу, а зараз ходи додому.
Я:Додому?
НамДжун:Ну, так, а куди ж ще?
Я:Та ні, я так просто по привичці питаю.
НамДжун:Ну, знаєш після того, як ти зробиш уроки ми б могли піти прогулятися або сходити на фільм.
Я:Жахів?!
НамДжун:Якщо хочеш то можемо жахів, але ти боятися не будеш?
Я:Я тих фільмів жахів вже десь під сто передивилася мене вже ніщо не злякає.-твердо заявила я.
Хо:Бу-у!
Я:А-а-а-а! Твою ж!!! Хо, ти ідіот!!!
Хо і НамДжун:Не боїшся значить?!
Я:Ой ідіть ви!-і я пішла в перед
НамДжун:Ей, почекай мене.
Я:Доженеш!
НамДжун:Зараза мала.
   Pov. Кінець.
----------------------------------------------------------
   Pov. Хо і НамДжун.
Хо:Ну, і, як у вас справи?
НамДжун:Добре, а у тебе?
Хо:Зустрівся з Джису недавно... Поговорили, посміялися і розійшлися хто куда.
НамДжун:Дурак, чому нічого їй не сказав?
Хо:Тобто? Що ти маєш на увазі?
НамДжун:Ти ж її любиш.
Хо:А так ти про це... Ну... Я не знаю... Не можу відважитися на це, а раптом у неї є хлопець!
НамДжун:Якщо б у неї був би хлопець то вона сюди сама б не їхала.
Хо:Не знаю... Думаєш признатися їй?
НамДжун:Так, і знаєш я впевнений, що вона відповість взаїмно.
Хо:Ну, що ж спробуємо. Побажай мені успіхів!-попрощався і пішов своєю дорогою.
НамДжун:Успіхів!
(НамДжун:Та-а-ак, зараз мені треба декуди зайти надіюся там є те, що я шукаю.)-в думці.
   Pov. Кінець
----------------------------------------------------------
   Повернувшись додому усі сіли за уроки, а після них розійшлися хто куди. Чімін з каскою і бронижилетом разом з Яною пішли до її рідних на вечерю, Юля і Техьон взявши з собою щось поїсти пішли на атракціони, Джин і Сону на фільм, Мері і Чонгук пішли гуляти. Мері вже не могла дочекатися, вона так хотіла дізнатися, що приготував їй Чонгук. Божена і Юнгі спочатку страждали фігнею і не мали чим зайнятися, але потім усе змінилося. А от Хосок ледь не вбив Віку за той вчинок. Скажу так, якщо б Хосок не перечіпився б за книжку, яка лежала на підлозі(цікаво хтож її туди поклав?) і тим самим не впав би на Віку то можливо б вона ще б змогла втекти, але доля їй не усміхнулася в той момент. Ну, і Хосок вирішив придумати Віці покарання. А я сиділа над уроками, а точніше в телефоні, адже нам задали лише фізику я її робити не збиралася, але з приходом НамДжуна усе змінилося. В мене тоді склалося враження, що він вчить мене інопланетної мови. Відмучившись ми потім почали дивитися фільм вдома. Спочатку ми хотіли піти в кіно і там подивитися, але передумали... Знаєте... Я потім сильно пожаліла, що подивилася той ужастик.

Це все на сьогодні, надіюсь вам сподобалося😊
Знаю, можливо, це малувато, але, що є то є😶
Чекайте продовження😉

♡Якщо це сон, тоді я хочу спати вічно♡Where stories live. Discover now