♡Якщо це сон, тоді я хочу спати вічно♡

♡5♡

10:05 дня.
Я:НамДжун твою ж мать!!!-з криками з гардеробу почала я свій чудовий день.
НамДжун:Що таке?-спитав він лежачи у кімнаті на ліжку і не відводячи поглялу від телефона.
Я вийшла з гардеробу.На мені був той самий светр НамДжуна який я ще досі не зняла.
Я:Це ти розглядав усі мої речі?!
НамДжун:Так, а що?
Я:ЯКЕ ТИ ПРАВО МАЄШ РОЗГЛЯДАТИ МОЮ ОДЕЖУ???!!!
НамДжун:Я твій чоловік, я маю повне право.
Я:По-перше ти не маєш права розглядати мою одежу такого ніде не написано!А по-друге МИ ТІЛЬКИ ЗАРУЧЕНІ!!!!
НамДжун:Але нас вже можна вважати сімєю.-той усміхнувся і просто дивився на мене.-Слухай, а можна питання?
Я:Яке?
НамДжун:До тебе гості приїхали?Просто ти вже другий день кричиш і нервова на мене тому я і спитав.-сміючись проговорив він.
Я:...-я просто не знала, що відповісти.-Н...НЕПРАВДА!!
НамДжун:Значить я всеш таки правий!-сміючисть сказав той.
Мені в цей момент стало настільки незручно, що я аж почервоніла і з нервів взяла перше, що попалося мені під руку і жбурнула цією річчю в хлопця.Тоді я обернулася і пішла в гардероб переодягатися і, як на зло там не було ключа, що б зачинитися і підперти двері також не було чим.
Я:НамДжун я тебе попереджаю, навіть не думай заходити на даний момент в гардероб зрозумів?!-сказала я, а у відповідь він кивнув мені головою.
(І так треба бути обережною, щоб той промовчу хто не зайшов сюди.А-а-а-а ну, і  як мені до цього звикнути.Я хочу додому!Мама забери мене звідси!Але ж я завжди хотіла зустріти НамДжуна в живу і завжди хотіла...Ага вже важай, щоб він полюбив тебе!Він так поводиться лише тому, що він зі мною заручений і в нього немає більше вибору.Надіятися на щось безглуздо!Був би у нього шанс він давно б вже зустрічався з більш красивішою дівчиною ніж я або навіть вже поженився!) - в думках.
Переодівшись я вийшла з гардеробу, у кімнаті нікого не було і я спустилася у низ.На мені була одіта біла футболка і джинсовий піджак і чона спідниця.На низу вже сиділи дівчата і пили чай.
Усі:Привіт!
Божена:Ну, що виспалась?-спитала вона дивлячись на мене дивним поглядом.
Яна:Божена пий чай!-заявила їй подруга.
Віка:Яна тихо ми хочемо послухати історію Андріани.-договоривши Віка повернула голову до мене.-Що ви робили разом з НамДжуном в одній кімнаті?
Мері і Юля:Розказуй!
Я:Тільки після вас.-відповіла я їм усміхнувшись
В цей момент Яні аж незручно стало.Випивши весь чай вона встала з крісла на якому сиділа і пішла на гору.
Яна:Я зараз прийду...
Я:Ем...ну гаразд.-після цього я обернулася до дівчат.-Що з нею?
Дівчата потягнули мене за руку і посадили на крісло після чого почали розказувати, як вони зустрілися вчора з хлопцями.
Я:Тепер я зрозуміла чому Яна пішла.
Мері:А тепер ти розказуй, що відбувалося в тебе!І чому НамДжун такий веселий вийшов з вашої кімнати на вулицю?
Юля:Так!І доречі чому ти кричала на НамДжуна?Що у вас там відбувалося?
Я:А можна я для початку поїм, а то я голодна...
Божена:Потім поїсиш!Розказуй!
Так як дівчата не хотіли відставати мені довелося лишити свій чайок з канапками і розказати їм усю вчорашню і сьогднішню ситуацію і звісно ж не обійшлося без сміху.Подруги просто сміялися над моєю сьогоднішньою ситуацією.І тут раптом до будинку заходять семеро хлопців.
Техьон:О!То ви вже усі в зборі.
Юля:Майже, там Яна, як в кімнату пішла так і не повернулася.
Чімін:Зараз прилетить назад.-і Чімін пішов нагору до кімнати де зараз знаходилася Яна.
Юнгі:Що ж я думаю ми можемо відрекомендуватися.-він усміхнувся.
Віка:Але ми і так ваші імена знаємо.
Хосок:Всеодно, так буде правильніше,-сказав той підморгнувши Віці,-кошеня!
Віка:Та йди ти..!-вона аж почервоніла.
Джин:І так почнемо...-і тут його перебив крик Яни.
Яна:Чімін відпусти!
Чімін:Ти не хотіла йти, а я вирішив твою проблему!
Яна:Та хоча б на руки взяв, а не на плечі ніс!!!
Чімін:Ну гаразд.-усміхнувся він і знявши дівчину з плеча взяв на руки і поніс по сходах на низ до інших
Усі дивилися на них, як на ідіотів і закохану пару.
Чонгук:Чімін, а не зарано?
Чімін:Якраз нормально.
Божена:Яна тобі зручно?-сміючись спитала Божена подругу, яка досих пір була на руках Чіміна.
Яна:Дуже..!Чімін опусти мене!Я ще не поїла!
Чімін:Не поїла?Тоді може тебе нагодувати?-він мило усміхнувся до неї.
Мері:Чімін!Яна проти не буде!
Яна:Марічка!!!
Чімін:Оооо!Тоді пішли!
Чонгук:Марійко, а ти вже поїла?
Мері:Я ж говорила називай мене просто Мері або Марічка!!!!Так я поїла.
Чонгук:Молодець Марійко.-Чонгук спеціально не назвав її так ,як треба тільки для того, щоб подразнити її.
Мері:Ти спеціально мене дразниш?
Чонгук:Так.-після цього він взяв Мері за руку і вони вибігли разом на вулицю.-Ми гуляти, зустрінемося біля парку!
Хосок:Він в своєму репертуарі.
Джин:Я думаю це вже не має сенсу тут сидіти так, що ми можемо відправлятися в дорогу.
Техьон:Так я також думаю, що ми вже можемо йти.
Юля:Стоп, а мені ще треба привести себе в порядок!
Техьон:Ти і така дуже красива і мила, тому ходімо.-Техьон узяв Юлю за руку і вони також попрямували у тому ж напрямку, що й Мері і Чонкук.
Хосок:Кошеня ти йдеш чи тебе на ручках понести?
Віка:Ні дякую сама впораюсь!
Хосок:А тебе ніхто й непитає!-хлопець різко підхопив дівчину на руки.-Рушили!
Хосок:Хосок ти мене вбити хочеш!!!???
Чімін:Янааааа.
Яна:Я не Віка і другий раз мені польотів не потрібно!-Яна швидко вистрибнула від Чіміна і побігла на вулицю.
Чімін:Наївна, я ж швидкіший за тебе.-і той побіг за нею.
В цей момент Юнгі раптом глянув на Божену, а Божена на нього.У неї зявився легкий румянець на щоках і звісно ж Юнгі це побачив він підійшов поближче до дівчини узяв її за руку і вони вийшли в слід за іншими.
У цей момент у хаті залишилися тільки НамДжун і я. Я спокійнісінько допивала чай, а НамДжун спостерігав за цим.
Я:Ти ще довго будеш на мене дивитися?
НамДжун:Я просто чекаю коли ти доп'єш і ми підемо.
Я:Не хвилюйся можеш йти без мене.
НамДжун:І щоб я потім тебе шукав по всьому місту?!Дякую обійдуся!
Він підійшов до мене і почав просто знову ж на мене дивитися.
Я:Ем...знаєш це напрягає.
НамДжун:Мене це мало хвилює, рухайся!
Я:Я чай п'ю!
НамДжун:Любиш парк атракціонів?
Я:Ще питаєш?Звісно, що люблю!
НамДжун:Ну тоді погнали!-НамДжун схопив мене за руку і ми вибігли на вулицю за іншими.
Усю дорогу ми йшли разом і відтоді, як він узяв мене за руку у будинку так і не відпускав до самаго приходу до парку атракціонів.

Нова глава😅
Вибачте, що так довго не було, каюся🙏
Продовження ще не знаю коли, можливо, на вихідних напишу так що чекайте😇