♡8♡

251 37 11
                                    

Такий солодкий і ніжний.У цей момент я думала, що розтану.Я б хотіла, щоб цей момент не закінчувався але...
Джин:НамДжун я тут хотів спитати...-він вилупив на нас очі і в цей момент НамДжун і я відвернулися.Ми обоє були червоними, як помідори-Упс...я вибачаюся!-і закрив двері.
НамДжун:Я зараз буду.-сказав розгнівано НамДжун і вийшов з кімнати.
-------------------------------------------------------------
Я лягла на ліжко накрилася ковдрою.Мені було жарко, але і стидно за те, що все це побачив Джин.Момент, якого я так чекала і то коту під хвіст ну, майже.
Лежачи в ліжку я думала лише про той поцілунок я хотіла думати про щось інше, але не виходило.Так, як я була ще не переодіта в піжаму я відправилася в гардероб.
-------------------------------------------------------------
Вийшовши з кімнати НамДжун леть не вбив Джина.
Джин:Мені справді шкода...
НамДжун:Стукати треба вміти!
Джин:Але знаєш я навіть не очікував, що ти наважишся на такий вчинок.
НамДжун:Що ти хотів спитати?
Джин:Пам'ятаєш ти у мене позичав тоді на виступ одну футболку, мені вона зараз дуже потрібна ти б не міг її повернути?
НамДжун:А хіба я тобі не віддав її?
Джин:Ні.
НамДжун:Гаразд йду гляну.
-------------------------------------------------------------
Я вже зняла свою футболку, але тут я згалала, що залишила свою піжаму на кріслі поруч з ліжком.Виглянувши за двері гардеробу я побачила, що у кімнаті нікого не було і вирішила скористатися моментом, але раптом у кімнату заходить НамДжун і бачить мене без футболки.
НамДжун:Ой...я...Сорі!
Я:А-а-а-а!Ідіот!-він вже починав відкривати двері і хотів виходити, але вслід йому полетіла подушка.Він гепнувся на підлогу, а я тим часом взяла свою піжаму і побігла у гардероб.
Джин:Стукати треба вміти!
НамДжун:Ауч...Голова...ну і сильно вона кинула...
Джин:Розуму зато наберешся!
НамДжун:Ти знущаєшся?
Джин:Можливо.
НамДжун:Що ж тобі доведеться трішки почекати.-говорив хлопець тримаючись за голову.
Джин:Та мені не горить я то почекаю, а от ти дивися, щоб тобі другий раз від Андріани не влетіло.-сміючись сказав Джин.
Хосок:Що у вас тут твориться?Ви б не могли тихіше розбиратися з своїми проблемами?!-сказав Хосок виходячи і закриваючи двері кімнати.
Чонгук,Чімін,Техьон і Юнгі:То точно!
Чімін:Яна вже спить, а ви шумите!
Хосок:Моя Вікуся також тільки-тільки заснула.
Чонгук:Хто?Хто?Вікуся?Та-а-ак Хосок між вами щось сталося?
Хосок:А тобі, яка різниця?
Техьон:А можна тихіше говорити?Я вас приб'ю, якщо через вас прокинеться Юля!
Чімін:Я погоджуюся з Техьоном!Яна тільки заснула!
Юнгі:НамДжун мені цікаво, що ти натворив такого, що Андріана так закричала?!
НамДжун:Та...це не важливо...
Чонгук:Не хочеш признаватися?-той глянув на свого друга шиперським поглядом, а тоді перевів погляд на Джина, який стояв поруч, а Джин в свою чергу подав умовний знак типу:"Я потім усе поясню".
Через пару хвилин усе пройшло і усі розійшлися по кімнатах.
-------------------------------------------------------------
Чімін зайшовши у кімнату і одразу ж глянув на Яну.Та в свою чергу міцно спала і дивилася свій сон.
(Вона така мила коли спить цікаво, що їй зараз сниться?Певне я) - подумав він.
Чімін непомітно лягнув поруч з Яною.Він не міг відірвати погляду від своєї дівчини, тоді він поцілував її в лоба і вже через пару хвилин він разом з нею вже спав.
-------------------------------------------------------------
Марічка спала, а Чонгук спостерігав за нею.Йому було цікаво спостерігати за тим, як вона крутиться і говорити увісні, це було смішно і воодночас дуже мило.Але цілу ніч він не міг спостерігати за нею тому через пару хвилин після спостережень він лягнув поруч з нею.
Чонгук:Спи спокійно моє зайченя.
-------------------------------------------------------------
Зайшовши у кімнатк Хосок сів на ліжко і над чимось задумався.
Віка:Хосок..?А ти...чого не спиш..?-сонно запитала Віка.
Він різко повернувся.
Хосок:Те ж саме я хочу запитати тебе.
Віка:Просто почула, що двері хлопнули, тому прокинулася...
Хосок:Ясно, давай далі лягай спати.
Віка:А ти?
Хосок:А я...я теж вже лягаю.
Віка накрилася ковдрою і вже спала, так думав Хосок.Поки він надумував лягати чи не лягати Віка різко потягнула його і він вже лежав поруч з нею.
Віка:Спи вже, а то зранку сонний ходити будеш, а це не корисно для здоров'я!
Хосок:Хвилюєшся?
Віка нічого не відповіла, але навіть без її відповіді Хосок знав, що вона переживає.Тоді він обернувся в сторону дівчини і обняв її.
Вони почали додивлятися свої сни.
-------------------------------------------------------------
А от Техьон справді не міг заснути.Усю ніч він просто лежав біля Юлі, дивився і спостерігав за нею.Були момент, що Юля говорила у вісні типу:"Техьон не йди..." або "Техьон йди викопай картошку..." або "Не одягай те плаття одягай це червоне воно більше личить тобі Техьон..."
Якраз тоді він зрозумів, що завтра він буде мати про, що поговорти з Юлею.
-------------------------------------------------------------
Юнгі і Божена, обидвоє сплять в обнімку.Для них обох цей день був справді виснажливим, тому вони й заснули швидко.
-------------------------------------------------------------
Зайшовши у кімнату НамДжун побачив мене на ліжку вже сплячу.Через пару хвилив він приєднався і також ліг.Тоді він обернувся в мою сторону і пару хвилини дивився на мене.Потім забравши рукою моє волося на бік він провів по моїй щоці, а тоді легко провів великим пальцем по моїх губах.Легко підсунувшись він знову поцілував мене.Навіть не дивлячись на те, що я спала всеодно відчула, як до моїх губ доторкнулися і я зрозуміла, що це був поцілунок.

Читайте👓
Коментуйте💬
Ставте зірочку★
Мені буде приємно😊

♡Якщо це сон, тоді я хочу спати вічно♡Où les histoires vivent. Découvrez maintenant