Загублені

3

Навчаюсь я у Портлендській школі,в 9 класі.Ах,навчаюсь це гучно сказано.Після смерті мами я просто сиджу на уроках і молюсь щоб вони пошвидше закінчились.
Я не популярна.Я не ходжу на різні вечірки,і не заливаюсь алкоголем як інші підлітки в мому віці.Я просто існую в тій школі і стараюсь не втратити саму себе за тими понтами які як флюїди розпилюются в моїй школі.
Друзів в мене не багато.Джесс- красива,темноволоса дівчина з кумедним ластовинням, та Клара- висока дівчина з темно русим волоссям і з зеленими очима.Жодна з нас не була популярною,але нас влаштовувало наше спокійне життя звичайних школярок.
Нудний звичайний шкільний день закінчувався.Зосталось перетерпіти географію,і я вільнаа.На уроці сиділа поряд з Джесс і слухала надоїдливу пані Лоуренс яка діяла мені на нерви своєю манерою поведінки і зневажливим ставленням до дітей.Як же я хочу бути вдома,на ліжку разом з Марго!Тут Джесс мені шепоче:-То ми йдем...-але не встигла вона договорити,як почала кричати Лоуренс:
-Вайт!Ти мене чуєш?ВАЙТ!-писклявим голосом крикнула противна,-Ти нічим не відрізняєшся від своєї мами!Тільки вона гниє в труні,а ти тут,на уроці!ДО ДОШКИ!-Після цих слів я відчула як в мені наростає гнів,злість і бажання вбивати,і я встала вимовляючи-Міс,ще один раз ви обізветесь так про мою матір,то в могилі буде гнити ваша жирна задниця!-Всі втратили дар мови.Я також здивувалась з власної смійливості,встала з-за парти гордо пішла до виходу,і відкривши двері промовила:-І на останок,міс Лоуренс,чистіть зуби,бо сморід,ніби то не ротова порожнина а діра з фекаліями"-промовивши це я гучно хлопнула дверима,і з-за дверей почувся дикій регіт.Незнаю що мені за це буде,але вираз її обличчя довго буде мене веселити.