Ми з Томом сиділи в нашому будиночку.Це місце стало для нас штабом,укриттям від негоди,святинею і маленькою батьківщиною.Ми сиділи там годинами,розказували одне одному історії,казки і небувалиці...
Сьогодні йшов дощ.Ми лежали обнявшись, і я читала Тому олюблену казку Марго.Ідилію цього моменту перебило раптове питання Томаса:
-Уяви якби ми двоє втекли.З табору,з життя...Тільки ти і я.Я б побудував хижку,а ти б народила мені двох синів і одну дочку-він мрійливо заплющив очі,ніби уявляючи собі все те що він перелічив.-Просто уяви як це прекрасно!Ти б була не проти?Ти б втекла...?-Мене чомусь розізлила ця ідея.Він був готовий покинути брата з своїм батьком один на один!?Готовий покинути його заради свого щастя?
-Це безглуздо!А як же твій Джеймс?Як же моя Марго?Егоїстично залишати їх на наших "зразкових" татів.Ти про них подумав?
-Втому й заключаєтся причина втечі,Віккс.Жити за ради себе і любимої людини!Невже ти не розумієш?Ти також маєш право на щастя.Бо я втлмився давати щастя Джеймсу.Просто втомився.-Том опустив голову мені на коліна,і подивився мені просто у очі.-Тільки ти даєш мені щастя.Ні Джеймс,ні тато, а ти.Невже я неможу бути щасливим з тобою.Невже поряд зі мною ти не щаслива?-
-Щаслива...-тихенько промовила я,і поцілувала його.
Дощ голосно періщив по завітхлому будиночку.Соснові дерева бушували,і пропускали крізь себе краплі дощу.Було холодно,але нам було тепло....
YOU ARE READING
Загублені
RomanceГоловна героїня- Вікторія і її маленька сестричка Марго втратили матір і закрилися в собі.Батько став алкоголіком,і щоб хоч якось реабілітуватись в очах доньок відправляє їх в табір.Але ніхто не знає, як закінчиться ця на перший погляд така звичайна...
