Загублені

4

Телефон розриваєтся.Знову Джесс.Інколи вона буває такою нестерпною!Я піднімаю трубку
-Алло,Джесс,скільки можна наярювати!
-Не будь дурною,буду дзвонити доти,доки ти не візьмеш трубку,ти ж знаєш!-я розсміялась-То чуєш,Віккс,ми йдем в Старбакс чи ні?Ми з тобою стільки часу нікуди не вибирались!І взагалі, як ти після слів тої Помийної ями?Ой,ти ж не в курсі, в неї тепер така кличка!Це все ти! І взагалі ти зна...
-Джесс,Джесс,Джесс!-перебила її я-Давай шевели булками і швидко в Старбакс, в мене мало часу!
- Ти чудо!-викрикнула Джесс,і я збила перш ніж вона почне свою нову тираду.
Я прогулялась по торгцентру і задивлялась на випускні плаття, і думала про те,якби я їх обирала з мамою.І тут...
-Дівчино,дивітся куди йдете!-я зіштовхнулась з високим красивим хлопцем, з русявим волоссям,і каро зеленими очима.Просто красень!-З вами все впорядку?!-я якимось дивом опинилась на підлозі,і не дивно!При зіткнені з такими мязами...-Дівчино,ви мене чуєте?!!-викрикнув щераз красень
-Ой ,вибачте,зі мною все гаразд.-нарешті сказала я,зрозумівши як зганьбилась.Незнайомець подав мені руку і сказав суворо:
- Надалі,шановна,будьте обережнішою-окинув мене суворим поглядом і пішов.Я довго не могла прийти в себе і дивилась йому в слід,поки його могутня постать не заховалась у натовпі людей.