Глава 7 Гострі крила

27 3 0
                                    

  Цілих два тижні я кожного дня тренувалась, у цьому мені допомагали Джеймс та Джордан. Ми вибрали плаття яке купимо, і воно мало прийти саме в той день коли ми мали їхати на конкурс. Ми поїхали на конкурс по дорозі забравши плаття. Мої брати знаходились в залі для гостей, а я як учасниця знаходилась в гримерці з усіма іншими. В мене не було почуття страху до того моменту як я одягнула плаття. Мене накрила паніка коли я зрозуміла що плаття без рукавів. Мені стало важко дихати, серце нестерпно швидко забилось. Мої руки стали тремтіти. Я замовляла плаття з довгими рукавами, продавець помилився відправивши мені інше плаття. Я сіла за туалетний столик в гримерці та постаралась взяти себе в руки.

  Ми приїхали одними з перших, тому в гримерці не було ще нікого. І ось я побачила у відображенні дзеркала як у гримерку зайшла Айла. В цей момент моєї серце почали колоти. Мені здавалось я була неначе маленькою овечкою якій вдалось втекти від натовпу вовків, і тут я побачила одного з них. Я побачила свого вбивцю, і це зводило мене з розуму. Вона також побачила мене і сіла біля мене. Я постаралась не показати своє сильне хвилювання, але це погано виходило, я взяла спонжик у руку та нанесла тоналку.

— Тобі навіть тоналка не допоможе. —Сказала з насмішкою Айла, я нічого їй не відповіла. —Чесно кажучи я здивована що таке нікчемне створіння як ти опиниться тут. Вертайся назад до своєї хворої мамаші та батька алкаша.

 Мені хотілось плакати, я відчула як моє горло нестерпно болить, а дихати дедалі важче і важче.

— Я не збираюсь слухати тебе. —Відповіла я, але мій голос був доволі тихим я старалась не заплакати.

—Що? —Запитала вона та розсміялась. —Та ти за цей місяць зовсім знахабніла, навіть не побоялась прийти у відкритому платті. Потрібно було тобі ще й лице обпекти і вирвати язик, щоб більше не сміла говорити. Але нічого, до школи недалеко, ми ще все встигнемо. Заодно відріжемо тобі пальці, щоб не змогла навіть писати. 

 Я відчувала як моя паніка дедалі більше наростає, мені хотілось втекти куди подальше, але я не могла. Плаття куплене за кошт моїх братів, я не могла їх підвести. Мені пощастило що саме в цей момент зайшло ще дві дівчини, в мене появилось певне відчуття безпеки. Якщо щось трапиться вони будуть свідками. 

 Через пів години в нас мав починатись конкурс. Прийшло близько двадцяти учасниць, чомусь я думала що буде більше. Нам всім видали номерки, мій номер був 13. Я поглянула на учасниць і перед мною мала бути Айла. Мене знову накрила паніка з ніг до голови. І ось всі стали по черзі виходити. Перша учасниця, друга, третя, четверта... дванадцята. 

Білосніжні крила смертіWhere stories live. Discover now