Білосніжні крила смерті

Глава 14 Багатоповерхівка

 Неділя. 

 Я прокинулась близько 11 години ранку. Давно я так довго не спала. Я одягнулась та зайшла на кухню, тітка ще вчора ввечері приїхала додому. На кухні була тільки вона.

— Доброго ранку. — Сказала я та сонно потягнулась.

— Доброго, дивно бачити що ти так довго спиш. — Відповіла тітка попиваючи каву.

— Самій трохи дивно, пам'ятаю як я була малою, любила спати разом з мамою зранку.  Батько йшов на роботу, а ми лежали в обнімку і спали аж до обіду. —Сказала я легко усміхнулась пригадуючи ці моменти та сумуючи за рідною мамою. 

— Амелія ще з дитинства обожнювала так довго спати. Пам'ятаю, я постійно її будила зранку. Вставати з самого ранку для неї було каторгою. Мені приходилось обливати її холодною водою щоб вона прокинулась. —Сказала тітка та усміхнулась.

— Мама завжди за вами сумувала. — Сказала я та сіла за стіл.

— Знаю, я за нею також сумувала, шкода, так і не змогла побачити її перед смертю.

— Чому ви не спілкувались? 

— Це все через твого батька. Він заборонив спілкуватись нам, мабуть, боявся що Амелія одного разу просто піде від нього. Бідна моя сестричка, нікому не побажаю такої долі.

— Чому моя мати просто не покинула його?

— Все не так просто, через те що вона посварилась з твоєю покійною бабусею, вона припинила отримувати кошти. Вона повністю залежала від твого батька. Ні друзів, ні грошей, ні підтримки. Та й тоді вона була вагітна тобою.

— Що за сварка? — Запитала я.

— Твій батько був старший за Амелію на 12 років, вона завагітніла від нього в 18 років. Через це і стався скандал. Твоя бабуся вважала що краще зробити аборт, вона одразу бачила що твій батько не хороша людина. Амелія не послухала, для неї Лукас був усім. Ми пробували потім допомагати Амелії, але вона відмовлялась від допомоги. Мабуть вона відчувала провину перед нами, тому і тримала все в собі. — Тітка зробила глоток кави а потім продовжила. — Боюсь ти не готова до цієї інформації, але я скажу тобі всю правду про твого батька.

 Я уважно стала слухати що хоче розказати мені моя тітка.

— Твій батько був моральним виродком. Він шантажував твою бабу, казав, що якщо вона не буде переводити йому гроші то він буде причиняти біль Амелії. Одного разу, під час зустрічі твоєї бабусі та Лукаса, твоя баба загинула. Смертю стали несправні гальма в її машині, Лукаса не підозрювали, але я впевнена що він причетний до цього. Дальше гроші передавала я, ви переїхали в кращий район бо я зняла для вас квартиру. Я не хотіла щоб ти та твоя мати жили в цій дірі. Цей виблядок навіть не дозволив прийти їй на похорони рідної матері. Я кожного дня надіялась що він загине, але на жаль загинула і Амелія.