Глава 18 Статуя ангела

20 1 0
                                    

 Я була в якомусь дивному місці, щось схоже на парк розваг, а може це був і він? Все було якимось дивним, навколо лунали голоса дорослих та сміх дітей, але я нікого не бачила. Я стояла перед якимось будиночком. 

— Таємне майбутнє. — Це писало на вивісці. Щось мені підказувало зайти всередину і я так зробила. Була суцільна темрява, я нічого не бачила, і тут свічки запалились самі собою. Я побачила людину в капюшоні, лиця не було видно. 

— Сідай. — Сказав грубий, старий голос. Було важко визначити чи це грубий жіночий, чи чоловічий. Я невпевнено сіла. На столі були карти таро та магічний шар.

 Незнайома людина в чорному капюшоні стала розкладати карти. 

— Важка доля твоя, шлях терновий, важкий. — Незнайомець похитав головою продовжуючи розкладати карти. — Дві дороги ведуть тебе, одна до смерті, а інша до багатства. 

— До смерті? — Здивовано перепитала я.

— Вибір лиш за тобою якою дорогою ти підеш. Моя тобі порада: не довіряй тому кого вважаєш другом. Ти думаєш що ти на два кроки попереду хоча насправді це зовсім не так. Сьогодні ти вибереш свою дорогу, будь обережною. Твої козирі можуть опинитись у руках твоїх ворогів. — Незнайомець сховав карти та поклав руки на стіл. — Ти ще побачиш мене коли прийде час. 

 В цей момент я прокинулась. І що це зараз було? Сон був таким реалістичним..... Це точно не до добра. Останнім часом мені сни взагалі не снились, але цей....

 Я сонна зайшла на кухню випити води. На годиннику була шоста ранку.

— Доброго ранку. — Сказав Джордан.

— Ти так рано прокинувся в будній день, це щось новеньке. —Сказала з сарказмом я.

— Не спалось, кошмар приснився. 

— І що тобі снилось? — Запитала я сідаючи за стіл.

— Та якась людина в чорному плащі, просила про допомогу. — Відповів Джордан і я чуть не подавилась водою.

— Розкажи детальніше про цей сон. 

— Та я добре не пам'ятаю, чув тільки крики про допомогу і людину в чорному плащі перед мною. 

— Зрозуміло. — Я задумалась. А якщо це не кричав той незнайомець а хтось інший. 

— Приготувати нам сніданок? — Запитав Джордан.

Білосніжні крила смертіWhere stories live. Discover now