Білосніжні крила смерті

Глава 29 Улюблений аромат диявола

 Ароматний запах кави. Раніше я думала що цей аромат буде мені противний адже асоціюється з кавою який пив батько. Зараз же я зовсім іншої думки, запах ароматної кави та сигарет я обожнюю більше за все. Куріння допомагає мені справитись із стресом. Можливо якби я не курила час від часу я б просто пила заспокійливе, або ж антидепресанти. Ніколи не думала що полюблю те ж саме що полюбляв диявол.

— Я приніс те про що ти просила. — Сказав Лео та сів навпроти мене. Я відклала каву в сторону. 

— Чудово. — Сказала я та легко посміхнулась. — Я принесла флешку, але віддати тобі не зможу. 

— Що? — Здивовано запитав Лео.

— Річ у тім що це відео не допоможе засудити Келвіна поки існує його бізнес. Невже ти не знаєш що поліція з ним заодно? — Запитала я. 

— І що мені робити? Скажи, я впевнений що в тебе є план. — Сказав Лео та з надією поглянув у мої очі.

— Звісно що є, ти повинен власноруч віднести весь компромат журналістам. Поліція нічого не зможе зробити якщо цій ситуації дадуть розголос. Впевнена люди будуть дуже стурбовані тим що дізнаються правду. Найбільший фонд допомоги людям який просто викрадає гроші та ділить прибуток разом з шефом поліції та найпрестижнішою школою в Каліфорнії. Цікаво чи знають учні цієї школи про всі незаконні махінації?

— Звідки ти про це знаєш? Я ж не давав тобі читати докази. 

— Просто я завжди опиняюсь там де має відбутись щось незаконне. Для маленької дівчинки дуже важко нести на собі тягар усіх знань. — Сказала я та зробила глоток кави.

— Тобто ти знала про це ще будучи в нашій школі? — Запитав Лео.

— Зроби як я сказала, тільки тоді флешка зможе зіграти значущу роль в цій ситуації. — Я встала з дивану та збиралась йти. — А, і ще дещо. — Я сіла назад на диван. — Флешку використаю я а не ти. Загину я або ж хтось з моїх друзів я не використаю її, і ніхто не дізнається правди. 

— Забагато умов, ми так не домовлялись. 

— А я і не вмію тримати слова якщо це стосується безпеки моїх рідних. Хіба ж це погано що я хочу захистити своїх близьких? — Запитала я, Лео не дав мені відповідь на запитання. — Я так і думала, ще побачимось.

 Дальше по плану підкинути флешку, перстень Стіва з осколком в закинутий будинок поки Джеймс не встановив камери відеоспостереження.