Глава 12 Нові-старі знайомі

26 2 0
                                    

 Знову ця школа, я сиділа за одною партою разом з Тіфані. Урок ще не почався, ми обговорювали різні смішні ситуації, як тут в клас зайшла моя колишня однокласниця. Я здивувалась побачивши її, в минулій школі вона ніколи не ображала мене, але й не допомагала справитись з шкільним насиллям. Було дивно бачити що Сара перевелась у цю школу, можливо на це була якась особлива причина? Ця школа знаходиться досить таки далеко від минулої, чому вона вибрала саме її?

 Коли дівчина хотіла вже представитись, вона побачила мене та розхвилювалась, це було дивно. Після того як вона представилась нашому класу вільне місце було тільки спереду мене і вона схвильовано сіла туди. Після уроку вона швидко зібрала речі та вибігла з класу.

— Дивна ця новенька. —Сказала Тіфані.

— Я її знаю, вона була моєю однокласницею в минулій школі. Почекаєш на мене? Я хочу з нею поговорити. — Сказала я та вибігла з класу. Оглянувши коридор я побачила як вона спускається по сходах. Я побігла за нею.

— Сара, стій. — Сказала я і дівчина зупинилась. 

— Привіт, Ада, не знала що ми тепер однокласники. — Сказала вона, в її голосі відчувався страх.

— Чому ти перевелась? — Запитала з цікавістю я та поглянула у її голубі очі сповнені страху. 

— Ада, пробач. — Сказала вона та встала на коліна, я була шокована та постаралась підняти її.

— Що ти робиш? Вставай. —  —Сказала шоковано я і дівчина піднялась, її очі сповнились слізьми.

— Я не змогла допомогти тобі в старій школі, я не встала на твою сторону.... Я надіюсь ти зможеш вибачити мене. — Сказала Сара.

— Ти не знущалась над мною, причин ненавидіти тебе у мене немає. — Сказала я.

— Ні, ти повинна ненавидіти мене, я могла б допомогти тобі, але не зробила цього. Я могла поговорити з батьком, він би допоміг адже працював в одній компанії з батьком Ітана. 

—  Я на тебе зла не тримаю, але все ж, чому ти перевелась? 

— Мого батька підставив батько Ітана, і він зараз сидить в тюрмі. Ми з мамою переїхали сюди  після того як втратили все, всі наші рахунки заморожені, у власний будинок вернутись не можемо, ми буквально почали жити з нуля. 

— Тобі потрібна якась допомога? Наприклад гроші, одяг чи їжа? 

 Сара здивовано поглянула на мене.

Білосніжні крила смертіWhere stories live. Discover now