Паперова клітка

Частина 21

День 20

Я казала, що мені байдуже на арешт і я з задоволенням проводитиму дні в кімнаті? Забудьте. Нудьга накрила мене глибокою хвилею, і я не знаю що робити. Від читання вже болять очі, а від лежання - спина. Я намагалася заснути кілька разів, бо не спала майже всю ніч, але нічого не вийшло - тільки крутилася з боку на бік.

На щастя, я згадала, що в нашому домі є басейн, тому можу хоча б трохи розім'яти кістки. Анна зробила для мене якийсь смачний напій і навіть вклала соломинку, а я змусила її бодай змочити ноги, якщо плавати зі мною вона відмовилась.

- Чому Чарлі вчора приходив?

Знала, що вона рано чи пізно запитає, але не впевнена чи хочу сказати їй причину. Роблю ковток кислуватого напою і переводжу погляд на панорамне вікно з видом на сад, звідки на мене дивляться червоні голівки тюльпанів і білий цвіт дерев. Через шар скла навіть чути як цвірінькають пташки. Через ці всі події вже й забула, що настав останній і найчарівніший місяць весни. Забула звернути на нього увагу.

- Щоб зробити пропозицію...- врешті здаюсь і відповідаю зовсім невимушено.

- Руки і серця?- приголомшено викрикує Анна.

- Ні, що ти!- сміюся через її реакцію, а вона полегшено зітхає і сама мимоволі усміхається.

Роблю ще один великий ковток, і все ж наважуюсь на правдиву відповідь.

- Він хоче забрати мене з собою в Англію.

- Ще чого!?- обурливо відказує, і я сумно посміхаюся.

Доводиться розповісти їй все в деталях. Власне, я й не надто переймаюся про це, бо не говорила ні з ким уже дуже давно, тож приємно нарешті поділитися своїми проблемами хоча б з кимось. Анна слухає мене уважно, не перебиваючи. Доводжу історію до кінця і чекаю на її реакцію.

- Ти погодишся?

Знизую плечима. Думала про це всю ніч і весь день, проте так і не змогла знайти для себе ствердну відповідь. У голові зринають тисячу "за" і "проти" .

- Зрештою, у мене немає кращої ідеї.

- Отже ти у відчаї, бо ця ідея жахлива.

- Чому?- засмучено запитую, бо душу і так мучать протиріччя.

- А раптом він продасть тебе в дім розпусти або ж...

- Анно!

- Ну а що?

- Тільки не треба вигадувати нісенітниці.