Зимова Бегонія (Winter Begonia)

Розділ 17. Просвітлення

Пізніше цього ж дня, коли всі глядачі вже пішли, Чен Фен Тай все ще сидів на місці. Його душа все не могла повернутись до його тіла.

Він думав про класичні трагедії, такі як «Ромео і Джульєтта», які він дивився в минулому. Але в зрівнянні з Шан Сі Жуєм, драма відчувається як опера «Маленька Вдова Йде до Могили»(Традиційний репертуар опери Хуа, яка базується на народних піснях, танцях і легендах північного Дзяншу. Вся драма складається із жартів різного виду про маленьку міську вдову, яка тримає на руках дитину під час Фестивалю Цінмін. Кожного року під час цього фестивалю, цю драму повинні грати на сцені Опери Хуа.). Тихо стогне тримаючи на руках дитину. Ця драма не завдає болю і не чіпає душу, усе здається несправжнім.

Хоча «Вічний Палац» сама по собі класична історія кохання між імператором і його наложницею, зараз ця історія сприймалась по іншому, тому що опера була змінена і зіграна Шан Сі Жуєм.

Він переніс фокус у «Вічному Палаці» з сентиментального стилю, сповненого горя, до злетів і падіння в житті. Його стиль був чимось іншим, він торкався людських сердець.

Так багато глядачів вихваляли Шан Сі Жуя, глядачі, які прийшли через інших людей, і ті хто прийшли через його відоме ім'я, а також ті хто прийшов розважитись. Але тільки декілька з них по справжньому зрозуміли суть опери.

Якщо ти зрозумів її, то ти повинен досі сидіти, як Чен Фен Тай. І чекати на повернення променів душі з процвітаючої Династії Тан, щоб зіткнутись з реальністю. Перш ніж це станеться, ти не можеш навіть поворухнутись.

*

Чен Фен Тай витер свої сльози серветкою, витер носа і вийшов із театру. Він плакав як божевільний, він не міг піти за лаштунки, бо в нього були надто опухлі очі, це було принизливо.

Надворі вже йшов сніг. Цього року, це був перший снігопад у Бейпіні. Небо було темним, а сніг на землі був білосніжним. Світ розділився на дві половини Ін та Ян. Чен Фен Тай запхав руки в кишені і повільно йшов по вулиці Луогу.

Лао Ге двічі посигналив йому, і попросив Чен Фен Тая сісти в машину, але той проігнорував його. Лао Ге не знав, що так його засмутило, тому він не насмілювався провокувати свого пана. Він повільно їхав позаду Чен Фен Тая.

*

Шан Сі Жуй змивав свій макіяж у гримерці, слухаючи слова похвали від Шен Цзиюна. У Шен Цзиюна був цілий список слів, яких він хотів сказати. Він був дуже схвильований, навіть більш схвильований за головного героя.