Дівчина, яка перевернула моє нудне життя(Частина 2)

Глава ІІ: "Знову"

Бенні вийшла з кабінету знявши свою форму і одягнувши в'язаного светра. Цунаде із Какаші йшли до виходу із селища.
- Когось вона мені нагадує - Цунаде замислилась.
- Часом не... - Какаші зупинився.
Цунаде продовжила роздумувати в голос:
- Рада знову бачити.. знову бачити... Какаші! Знову! - П'ята аж підскочила, - не почулося! Зупинимось тут в готелі. Нам все одно пізно йти.
Цунаде розвернулась і підійшла до Бенні, яка стояла біля вітрини книжкового магазину.
- Вибачте, підкажіть нам будь ласка, де тут готель? А то ми подумали, нам пізно повертатись) 
- В тій стороні - Бенні махнула кудись рукою навіть не глянувши на жінку.
Цунаде схопила Бенні за комір і зжала його.
- Ти якого біса тут робиш, Бенні)? - Цунаде стиснула руку. - Ти зрадила селище і пішла нічого не сказавши!
- Зрадила? Хіба ви не отримали листа від мене?) - Бенні постаралась вивільнитись, але марно.
- Отримала.. і що з того? Ніхто тобі не казав, що ти монстр! 
- Ніхто? Адже ви тільки що це сказали.. - зіниці Бенні розширились, голос тремтів. Дівчина ледве тримала у собі сльози.
Погляд упав на Какаші. Він хотів був роз'єднати жінок, але Цунаде махнула йому рукою, щоб той не рухався. Бенні вже ледве стримувалась щоб не скрикнути до нього. Хатаке стояв мовчки дивлячись прямо в очі дівчині. Він дуже хотів її обійняти, справді. Але не міг. Вона все ж таки їх зрадила.
- Какаші! - Бенні скрикнула і з очей ледве не текли сльози.
Какаші завмер від цього крику. Голос дівчини був якийсь... наляканий? Серце стиснулось. Цунаде послабила свою хватку і теж трохи злякалась чи може здивувалась від крику Бенні. 
- Тайокаге-сан! - Моріко прогулювалась вуличкою і побачила Бенні. Вона швидко підбігла до них і легенько відштовхнула Цунаде. - З вами все добре?
- Не переймайся. Це мої... друзі. - Бенні обтрусилась, - Вибачте, мені пора йти. Готель в тій стороні. Гарного дня!) - дівчина як ні в чому не бувало усміхнулась і кинувши останній погляд на Какаші з Цунаде, пішла звідти. 
З кишені дівчини випало фото. Фото, яке дала їй Цунаде. Какаші підняв його і стиснув в долоні. Хотілось заплакати, але він не міг. Не можна йому розпускати "нюні" та й сенсу не було. Що є - то є. Він завжди буде пам'ятати Бенні, як свою кохану дівчину та хорошу подругу. Але Моріко залишилась стояти перед ними.
-  Якого чорта ви кричите на Тайокаге-саму?
- Не твоє діло. Іди гуляй, дівчинко, - Цунаде зморщила брови.
Моріко стиснула кулак і хотіла була вдарити Цунаде, але її руку хтось перехопив.
- Моріко, я ж тобі сказала йти за мною, чи не так? - Бенні тримала кулак рудоволосої у свої долоні, - я ще не вчила тебе контролювати свою силу. Адже, ти можеш сильно покалічити пані Цунаде, правда?) - усмішка.
Знову ця усмішка. Цунаде трохи відсторонилась. Какаші знову дивився на вуста дівчини, яка хитро усміхалась.
- Вибачте.. Я не буду так більше, - Моріко вклонилась до П'ятої і пішла за Бенні.
Вечір. Бенні сидить у себе в кімнаті і гортає папери. Моріко жила разом з Бенні і готувала вечерю. Коли Бенні лише шукала місцевість для селища, то познайомилась із дівчиною на ім'я Моріко. Вона вирішила забрати її собі, адже вона була схожа на неї. В ній теж жило дивне створіння, яке давало руденькій силу. 
Бенні подивилась у вікно і побачила на дереві його... Какаші. Він спокійно сидів на дереві і читав книжку. Бенні подивилась на перо, яке висіло у неї на шиї і стиснула його в руці. Дівчина тихо заплакала.
- Хе-ей, Бенні-сан.. Ну не плачте. Будь ласочка.. Він вас обов'язково пробачить! - Моріко обійняла дівчину.
- Не пробачить... Не пробачить! - Бенні заливалась сльозами.
- Чш-ш.. Вам принести чаю? - Моріко трохи відсторонилась від дівчини.
- Дякую, не треба) Все добре.. - Бенні витерла сльози і подивилась у вікно.
Але Какаші там не було. Бенні трохи розгубилась і стала поглядом шукати хлопця. Не знайшовши його, дівчина засмучено зітхнула. Раптом чиясь долоня охопила руку дівчини.
- Я припускав, що ти мене шукаєш.. - в голосі Какаші відчувалась ледь помітна нотка холоду.
Бенні забрала свою долоню. Їй не хотілося говорити з ним, хоча вона щиро відчувала, що хоче бачити цього сіроволосого чоловіка.
- Слухай мене.. Хатаке, - Бенні підняла очі, - забудь мене. Я ж зрадила селище, на вашу думку. Навіщо ж ти прийшов до мене? Я не та Бенні, яку ти знав.. Іди і живи своїм життям, а головне - щасливо! 
- Ти чуєш себе? - прошепотів Какаші.