Дівчина, яка перевернула моє нудне життя(Частина 2)

Глава V: "Ось і вдома.."

Бенні різко проснулась і подивилась на годинник. Стрілка вицокувала першу годину ночі. Дівчина сіла на ліжку і витерла піт з лоба.
- Ти чому не спиш? - за спиною почувся шепіт. Какаші позіхнув.
Бенні лише помітила, що Хатаке читав і ввімкнув собі маленький світильник, щоб хоч щось було видно.
- У мене до тебе, те саме питання.. - Бенні подивилась на чоловіка.
- Проснувся, виспався, заснути не можу. От і вирішив не марнувати час, - Какаші перегорнув сторінку, - Тепер відповідай на моє запитання, - повторив сіроволосий, не відриваючи погляду від книжки.
- Слухай.. А, як там Шикамару? - Бенні старалась ухилятися від питання.
- Шикамару? - Какаші щось роздумливо мугикнув, - Він непогано виріс, тренується, на місії ходить.. Чому ти питаєш взагалі? 
- Мені треба випити ліки.. - Бенні встала з ліжка, накинула халат на себе і вийшла на кухню.
Лише коли дівчина вставала, Какаші помітив у неї на лобі холодний піт. Чоловік нарешті відірвав погляд від книжки і поклав її на стіл. Він теж встав і пішов на кухню.
Бенні налила води у склянку і кинула пігулку у воду. Таблетка зашипіла і розчинилась, пускаючи маленькі бульбашки. Шатенка випила склянку залпом і поставила її назад на стіл. Бенні обережно витерла рукою піт з лоба і повертіла в руках паперовий лист. Дівчина розгорнула його:
- «Доброго ранку, люба Бенні (Якщо ти читаєш це зранку). Нажаль, у мене для тебе сумні новини. Коли Шикамару ходив на місію, його стан змінився. Він почав слабшати. В його тілі була знайдена невідома отрута, яку я зараз досліджую. Твій брат на щастя живий, але стан у нього не дуже. Про це мені сповістила Шидзуне, яка залишилась там за головну. Я зараз у Листі, тому ти мені дуже потрібна. Я знаю, про твій сон. Я знаю все. Коли будеш у листі, я тобі дам подивитись саму місію, та ворогів.»
                                                         Твоя улюблена бабця Цунаде)

Шикамару.. Невже вона не змогла його вберегти? Бенні стиснула лист в руці. Какаші тим часом стояв з-заду і теж читав лист. Дівчина відчула його дихання у себе не спині, тому вона не злякалася його, коли почула.
- Он як... Що за сон тобі снився? - Хатаке сперся об стіл і ще раз уважно прочитав лист.
- Уривки, моменти.. крик.. крик Шикамару.. але, не голосний. Він старався придушити свої страждання. Були червоні бризки.. - Бенні говорила тихо, повільно. Руки тремтіли, а голова крутилась. Нудота підходила до горла і не давала нормально зосередитись.
- Мені часто сняться такі сни, марення, тому мені потрібно пити ліки.. - Бенні випила склянку води.
Світло на кухні увімкнулося.
- Бенні-сан? - Моріко протирала очі, - уже друга година ночі.. Чому ви не спите?
- Обіцяй, що приглянеш завтра за Кіо. Я відправляюсь у Листя, через невідкладну ситуацію.
- Добре, нагляну.. коли ви йдете? - Моріко обернулась.
- Прямо зараз, - Бенні пішла перевдягатись і збирати речі.
Моріко зітхнула і пішла далі спати, а Хатаке пішов за дівчиною. Бенні хотіла зняти футболку, але до кімнати зайшов Какаші. Він обережно обійняв дівчину і притулив до себе.
- Все буде добре, - він поцілував дівчину в маківку.
Бенні обережно відсторонилась і зняла футболку. На спині у дівчини красувалася дивна печатка. Перед тим, як зняти верхню білизну, Бенні згадала, що в кімнаті досі стоїть...
- Какаші! Вийди будь ласка! - Бенні різко обернулась і заховала спину.
- Що то за-...- не встиг Какаші договорити, як Бенні обережно випхала його з кімнати.

* * * 
Так, як зараз був початок зими Бенні вдягнула зв'язаний власноруч светр, та шарф. Какаші моментами потирав долоні, щоб зігрітись. Ось вони підходять до головних воріт. Знайоме Листя.. Скільки років пройшло, а спогади закарбувались у пам'яті назавжди.
- Підеш додому? - Какаші глянув на Бенні.
- Та яке там.. я думаю, мене і бачити там не захочуть, - дівчина усміхнулась.
Навіщо вона усміхається? Казала тітка: "сміх - захисна реакція". 
Какаші взяв Бенні за руку і зайшов до себе додому.
- Я завжди буду радий тебе бачити) Добраніч, - Какаші пішов на кухню, кивнувши дівчині, щоб та лягала спати.