Дівчина, яка перевернула моє нудне життя(Частина 2)

Глава ХІІІ: "Випадок в барі"

Бенні зайшла додому. Мати вже стояла перед порогом і усміхалась.
- Ну, розповідай!)
Бенні розгубилась.
- Що?.. Що розповідати?
- Та багато чого) - мати поплескала дівчину по плечу.
"Зараз почнеться..." - подумала Бенні і сіла на крісло.
- Бенні-сан! - Кіо підбіг до шатенки і застрибнув їй на руки.
- Малий? Ти вже тут? - Бенні погладила хлопчика по голові.
- Скажи цьому малому, щоб не тягав мене за хвоста! - Шикамару вибіг із своєї кімнати.
Бенні лише засміялась.
- Дуже смішно, - Шикамару закотив очі.
- Привіт) - батько Бенні стояв позаду і спирався на крісло.
Бенні усміхнулась:
- Мати тебе не штурмує?) - Бенні подивилась на батька.
- Та ні.. все добре.. кхм
- Коли плануєш повертатися до свого селища? - мати накрила на стіл і поставила вечерю, скликаючи усіх їсти.
- Я не повернуся, я більше не Тайокаге. Віддала свій пост своїй помічниці і вона рада керувати нашим селищем. Планую знову піти в мандри, які колись, - Бенні вдихнула свій запах рису, - Мені потрібно шукати інформацію про одну людину..
- Можна Кіо залишиться з нами? Його можна чомусь навчити) - батько промовив це жуючи.
- Та, не знаю.. Я боюся за нього.. - Бенні доїдала свою порцію рису.
- Чому? Хороший хлопчик) - мати усміхнулась, а Шикамару щось тихо мугикнув.
- Нічого. Дякую за вечерю, а мені зараз треба буде декуди сходити) - Бенні позіхнула.
- Ніч на дворі! Куди ти вже підеш? - мати схилила голову.
- Мам, мені вже давно не 18 років. Я можу самостійно гуляти, а також я можу себе захистити і ти це чудово знаєш..
Бенні встала з-за столу і вийшла на вулицю.
- Бенні-сан.. - Кіо зажурився.
- Ходімо вже спати, малий.. - Шикамару пішов до себе в кімнату, а Кіо за ним.
Бенні вирішила не йти на ферму, щоб не будити подругу Чан-мі, а пройтися кудись на поле з квітами.
 У повітрі відчувається свіжість, тепло і запах трав. Місяць яскраво сяє на небосхилі, розсипаючи світло по землі, а зірки на темно-синьому тлі нічного неба виглядають надзвичайно чистими та блискучими. Весняна ніч – це спокійний і тихий час, коли можна насолоджуватися красою навколишнього світу та відчути магію пробудження природи.
Вітер обережно розвівав волосся дівчини, а та натомість тихою ходою, йшла вуличками.
В нічну добу працювали лише різні бари, забігайлівки тому шатенка вирішила зайти в один із відкритих барів. Звісно, жінки рідко ходять в такі місця, але Бенні дуже приспічило випити. А де ще можна випити, якщо всі ресторани зачинені? Прийшлося йти в бар. 
Бенні підійняв носа, легкою та невимушеною ходою, неначе птаха, що кружляє в повітрі, підійшла до дубових, трохи пошарпаних дверей. І ось, смикнувши за ручку и розчинивши двері, вона граціозно зайшла до бару, покоривши всі сидячих в барі своєю красою.
В поміщенні віяло запахом цигарок і дешевого пива. Мовчки підійшовши до барної стійки, Бенні запитала:
- Є щось випити? 
Бармен виглянув з-за стійки протираючи бокал.
- Давно таких гарних пані у нас не було) Є вино напівсолодке, червоне.
- Наливайте, - Бенні сіла за столик і вдихнула запах цигарок.
- Та відчепіться від мене, ідіоти! - почувся крик біля дальнього столика, який був розміщений навпроти вікна.
Там билися троє чоловіків. Двоє було кремезних, широкоплечих, з різними шрамами то на плечі, то на щоці. Третій був зовсім інший. Він більше змахував на підлітка. Розпатлане волосся, вже тріснуті окуляри, скельця яких лежали шматочками на підлозі і синяк під оком, який мабуть йому залишили ті чоловіки.
Бенні випивши до дна свій бокал вина, підійшла до тих чоловіків.
- Чого це ви тут розкричалися? Вам немає де побитися? - Бенні підняла брову.
Один із кремезних чоловіків усміхнувся.
- А що в цьому барі робить така тендітна пані?) - він підійшов до дівчини і поклав руку їй на плече.
Звісно, шатенці це не сподобалось і вона забрала його руку.
- Не твоє діло, старий, - її погляд потрапив на того підлітка, який сидів і старався зібрати свої окуляри, - скільки тобі років, хлопче?
- Д.. дев'ятнадцять.. ідіть міледі, я розберуся.. - хлопець обережно потер своє коліно.
- Я бачу, як ти розберешся. Навіщо ви причепились до хлопця? - Бенні перевела свій погляд знову на чоловіків.
- Не займай чуже, любонько), - один із кремезних чоловіків підійшов ззаду до дівчини і поклав руки їй на стан. Бенні аж здригнулася. Інший чоловік підійшов вже спереду і погладжував її плечі. Хоч свідомість була затуманеною, бо навіть після першого бокалу вина дівчина починає п'яніти, але поки що, вона могла щось розуміти. Кремезний чоловік, який стояв попереду дівчини та погладжував її плечі, вдарив шатенку в носа і прошепотів:
- Ще раз будеш сунути носа не в своє діло, вдарю сильніше)
- Не чіпайте її! - дев'ятнадцятирічний хлопець підвівся, але чоловік, який вдарив Бенні, пихнув його назад на підлогу зі словами:
- Цить! Або гроші давай, або ми щось зробимо із цією пані)
Чоловік позаду Бенні з криком повалився на підлогу. Тримався він за своє достоїнство, тому, що дівчина, поки той лише звертав увагу на її талію, вдарила його туди. 
- Коза! - чоловік скручувався від болю, адже шатенка вдарила його сильно.
Але Бенні не слухала того, а вдарила іншого чоловіка, але вже в щелепу.
Дев'ятнадцятирічний піднявся з підлоги, потираючи потилицю.
- Як.. як я можу вам віддячити? - хлопець обережно переминався з ноги на ногу і дивився на шатенку.
-  Вчися постояти за себе, малий) Гм-м.. і заплати за моє вино, там небагато, - Бенні помахала йому рукою і трохи похитуючись від алкоголю, вийшла з бару.
Кров юшкою текла з носу і хоч як Бенні не старалась витерти її, все одно нічого не вийшло.
- От собаки.. - Бенні приклала рукав светра до носа.

Какаші тим часом стояв в себе в душі. Краплинки теплої води стікали по його волоссю, плечам, спині. Шум води змивав за собою усі проблеми та негоди. Але щось непокоїло чоловіка. Чому Бенні питала про Акацукі? Який зв'язок мала на увазі шатенка? Не добре це все.. Але Хатаке відкинув негативні думки і заплющивши очі, збільшив напір води.
У двері хтось постукав. Та кому приспічило йти до нього в такий час? 
Знову стук, але гучніший.
- Іду, іду! - Хатаке взяв свій біленький, бавовняний рушник, витерся і вдягнув на себе халат.
Йому не було часу шукати інший одяг, а халат був якраз під рукою, тому чоловік зробивший цей вибір та вдягнувши домашні капці, пішов відчиняти двері. 
Смикнувши за ручку дверей, перед Какаші повстала така картина:
Біля порогу стояла Бенні. В неї юшила кров з носу, а волосся було трохи розтріпане.
- Йо!) - Бенні махнула рукою, - як поживаєш?
- Боже.. Що трапилось? - Какаші завів дівчину до середини будинку.
- Та, - шатенка байдужо махнула рукою, - побилась трохи.
- З ким? Де? - Какаші посадив Бенні на диван і приніс серветки.
Дівчині не хотілося розповідати, що вона гуляла в барі, тому старалась не говорити про це.
- З чоловіками якимись.. Вони хлопця дев'ятнадцятирічного ображали, от я і вирішила його захистити. 
- А сам він ніяк не справлявся?) - Какаші тихо засмівся, обережно витираючи кров дівчини, яка текла з носа.
- Та вони його як пнули! Він біля стіни сидів бідний, - Бенні усміхнулась.
- Ох, ти ж моя героїня) - Какаші нарешті  витер кров дівчини і поцілував її в лоба.
- За те, той хлопець заплатив за моє вино, - шатенка задоволено подивилася кудись в пустоту і закрила рот рукою.
- Ти пила вино? - Какаші зітхнув, - тобто, ти зараз не твереза?
- Та я твереза, як скло! - Бенні підморгнула Хатаке, - не віриш мені?
- Судячи з того, як ти швидко п'янієш — не вірю, - Хатаке сів біля дівчини.
- Та не хвилюйся, Хатаке! Я ж коха-а-ю тебе) - солодко протягнувши ці слова, шатенка схилила голову не плече чоловіка і провела рукою по грудях Какаші.
- М-м.. не роби так.. - сіроволосий джонін заплющив очі.
- Чому? Дивися уважно) - Бенні обережно провела рукою про грудині чоловіка ще раз. 
Какаші ледь-ледь вигнувся в спині.
- Тобі ж подобається) - дівчина усміхнулась і забрала долоню.
- Ходімо спати вже.. - Хатаке встав і пішов до кімнати.
Бенні тихо засміялась і пішла за  ним.
Вмостившись на ліжку, Какаші потягнув дівчину до себе і обійняв, обережно укривши ковдрою.
- Добраніч.. - Какаші поцілував дівчину в лоба і заплющив очі.
- Ну.. не ображайся на мене! Ти ображений, так? - Бенні доторкнулася до носа чоловіка, адже той при ній міг спати без маски, так було легше.
- Та спи вже) - Хатаке засміявся і через декілька хвилин обоє вже спали.