Дівчина, яка перевернула моє нудне життя(Частина 2)

Глава XVIII: "Герой"

Бенні бігла з усіх сил, спотикаючись. Бігла до селища. Який в біса напад?! 
- "Сподіваюся, я встигну" - думала собі дівчина.
Але не все сталося, як гадалося...
Підійшовши до селища, перед Мацурасі повстала жахлива картина:
Селище Листя було майже зрівняне із землею. Де-не-де виднілися ниточки диму, а будинки були вщент зруйновані. 
- Спізнилася... Господи! - Бенні одразу побігла шукати свою сім'ю та друзів.
Руки тремтіли, ноги не хотіли підкорятися, але шатенка все одно бігла. Бігла, маючи надію.. Нарешті! Бенні знайшовши брата, підбігла до нього.
- Шикамару, ти цілий? - Бенні бігала по зрівняному із землею селищу.
- Так.. Ногу лише зламав, але все добре.. - Шикамару навіть не  питав, що тут робить сестра. Він потер ногу і подивився на дівчину.
 - Ти якась схвильована. Що сталося?
- Д.. де Какаші? - голос Бенні тремтів і от-от міг зірватися на вереск.
Шикамару закляк і постарався встати, але не зміг.
- Дідько.. 
- Бенні-сан, він тут! - почувся голос Великої Кацуї.
Шатенка не дивлячись на біль в тілі, підбігла до них.
Бенні зблідніла коли побачила Хатаке. Кров стікала з його лоба, а сам він лежав непритомний.
- Какаші.. Какаші! - Бенні кинулася до чоловіка в сльозах, - Скажи будь ласка, що ти живий! Какаші.. Ти ж не можеш отак взяти і померти?! Проснися, ідіоте..
- Бенні-сан, він вже не з нами.. Ви нічим не зарадите, - Кіо, на якому були лише малі подряпини, поклав руку на плече дівчини, а та в свою чергу, притисла до себе тіло Хатаке і заревіла від болю.
Крик виривався з грудей Бенні, вона не могла тримати себе в руках.
- Не думав, що вона так сильно прив'яжеться до когось.. - прошепотів батько Бенні сам до себе.
Шатенка міцно стискала тіло Какаші.
- Не покидай мене будь ласочка.. Залишся зі мною, Какаші..
Біль стискав груди, голова крутилася, почервонілі очі вже пекли від сліз.
Невже і справді вона залишиться одна? Бенні глянула на обручку, яку дівчина не знімала ні в якому разі. Як же весілля? Як вона зможе жити без Какаші? Він не міг взяти і вмерти? Не міг..
Ненависть. Ненависть поглинула Мацурасі. Вона ненавидить Акацукі. Усіх. Особливо їхнього головного.. І брата. Ненавидить усіх, хто завдав болю Какаші. Бенні витерла сльози і зціпивши зуби, знову глянула на сіроволосого. Вже не було чути його дихання. Вона ніколи не побачить його щирої усмішки. Ніколи не подивиться йому в очі і не скаже, що так сильно кохає його...
- "Може, воскресити Какаші?" - промайнула різко думка в голові Бенні.
Але, як він тоді відреагує на її смерть? Хоча, головне зараз для дівчини було життя Хатаке..
* * *
Раптом, з неба полетіли на землю якісь зелені іскорки схожі на дощ. Що це? Невже..
Одна зелена іскорка потрапила на Какаші і той різко ожив. Він повільно розплющив очі і підвівся. Бенні аж охнула. Какаші.. 
- Живий! Він живий! - шатенка зі сльозами знову кинулась обіймати Хатаке.
Сіроволосий оглянувся. Чоджі, який сидів позаду нього, уже плакав не від горя, а від радості. Бенні теж плакала. Щиро плакала... Страх втратити людину, яка визнала її, охопив дівчину так, що вона ледве контролювала свої емоції.
- О.. Бенні.. Запізнюєшся) - прошепотів щось собі Хатаке.
* * *
- Наруто, ми чекали тебе!
- Як ти? Ти не поранений?
- Наруто, ти зміг!
Різні виголоси можна було почути із натовпу радісного народу. Звісно, Наруто врятував їх)
Бенні спокійно сиділа на дереві, з якого спостерігала за цим усім. Какаші теж стояв осторонь, дивлячись то на народ, то на шатенку.
- Ну що, сенсей, радий?) - Бенні кивнула чоловіку з дерева.
- Дивлячись, чому я маю радіти, - сіроволосий незворушно спостерігав далі за усім.
- Та, взагалі.. Ми тепер будемо в злагоді жити і ти все ж таки живий, ідіоте! Знаєш, як я трусилася від страху, коли тебе побачила? І чим ти взагалі думав.. - Мацурасі цокнула язиком.
Какаші лише засміявся. Тихо, ніжно. Він і сам розумів, що ця дівчина кохає його...