Дівчина, яка перевернула моє нудне життя(Частина 2)

Глава 31: «Чарівна ніч» 🔞

Глава містить контент 18+, тому не рекомендую читати особам, які ще не досягли цього віку (та кого це хвилює)
* * *- Бенні, ти точно хочеш цьому навчитися?- Какаші! Невже ти думаєш, що я така слабка?- Люба, чідорі це не так легко, як тобі здається, - Хатаке слідкував за шатенкою.- Для мене немає неможливого.. - дівчина знову сконцентрувала чакру в долоні.- Обережніше.. Тебе рано виписали з лікарні...- Хатаке! - Принцесо моя.. Старайся зосередитися на долоні.Знову і знову... О!- Какаші! Вийшло! В руці у Бенні сяяла чакра, схожа на блискавку.Хатаке охнув. Хіба на годину можна навчитися райкірі?* * *Мацурасі витерла останню краплю поту з лоба.- Отже, твій ліміт використання райкірі — два рази.- А, якщо я захочу три?- Третього разу не буде, - твердо відрізав Какаші.- Не буде? А, якщо мені не вистачить двох разів? - Бенні насупилась. Хоча три рази використання чідорі їй було б багато... Рука точно не відвалиться?- Ліміт — два рази.Какаші був якийсь холодний і роздратований.. Може день в нього поганий? Може не варто було його просити навчити її чідорі? Бенні підійшла до Какаші і обійняла його.- Я не знаю, через, що ти такий сумний, але ти не злись на мене, якщо що...- О.. Ні-ні! Я просто втомився..Какаші дивився їй в очі і теж ніжно обіймав її. Наблизившись до її обличчя, Хатаке обережно поцілував її. Через маску було складно відчути смак її вуст, але сіроволосий вже звик до таких легких, невимушених поцілунків.Її зелені очі були схожими на ліс, в якому повно повно хвойних дерев.. Асоціювалися з духмяними травами. Хатаке не міг зрозуміти глибину тих очей. Як же він любить Бенні... Мацурасі теж розглядала його очі. Такі темні, як зимова ніч. Можуть здатися холодними, але тільки-но Какаші усміхнеться, як його погляд стає ніжним та теплим.Як же хотілося загубитися в тій темноті..* * *- Відчуваю, що моя спина скоро зламається, - скиглила на ліжку Бенні.- Я ж тобі казав, залишитися ще в лікарні. Хто ж мене слухав?) - сіроволосий сидів біля Бенні і гладив їй спинку.- Хатаке!- Ну-ну, тихо.Руки Какаші пройшлися по її шиї, спині, обережно масажуючи. Взявши трохи масажного масла, та вичавивши його собі на долоні, Хатаке продовжив свою роботу і слухав, як час від часу Мацурасі щось ніжно бурмотіла собі під ніс.- Я скоро буду залежати від цього~.. - шепотіла Бенні.Какаші нахилився і посадив дівчину собі на коліна, спиною до себе. Джонін обережно поцілував її в шию.- Що це за вид масажу? - заплющила очі шатенка.- Преміум сервіс~, - засміявся Хатаке.* * *Через хвилин сорок від того моменту на кухні лунав чудовий запах смаженої рибки в лимонному соку та травах. Навколо страви на тарілочці були акуратно розкладені запечені овочі, що додавали чудового вигляду. Від такої чудової кулінарної роботи в Бенні був рот слинний. Какаші закінчував останні приготування перед тим, як поставити на стіл глиняний чайничок на стіл.Чай, до речі, цього разу був світлим.Розставивши все на столі, Хатаке сів на стілець із привітними словами:- Пригощайся.- Вау... це так здорово, - захоплювалася Бенні, боячись навіть торкнутися їжі, щоб не порушити цілісність цього кулінарного шедевра...Але все ж таки наважилася і спробувала. Шматок був ніжний і водночас досить просмажений; солоний і трохи кислуватий від лимонного соку в ідеальних пропорціях; хрусткий в скоринці.- Щось не так? - помітивши сум'яття шатенки, поцікавився Какаші.Прожувавши, дівчина здивовано відзначала:- Ні. Це... скоріше, це дуже смачно. Дуже. Як у тебе так вийшло? Ти випадково не думав стати кухарем?На мить завмерши, як від почуття дежавю, Хатаке почухав свою потилицю.- Не дуже... Просто багато книжок читаю. По кулінарії - у тому числі. Взявши до рук палички, Какаші опустив маску з обличчя і глянув на неї. Підморгнув:- Приємного тобі апетиту, красуне.