Дівчина, яка перевернула моє нудне життя(Частина 2)

Глава ХІІ: "Кровні родичі"

- Хм.. на чому я зупинилась? - Бенні повернулась до Какаші.
Сіроволосий почухав потилицю і усміхнувся:
- Та я вже не пам'ятаю).. 
Насправді, він все пам'ятав. Як хотів поцілувати її солодкі вуста.. Притиснути її за талію і надягнути обручку і цілувати Бенні до заходу  сонця.
- Та ну, все ти пам'ятаєш) - Бенні наблизилась до Хатаке і поцілувала його, але маски не зняла, - Хотів цілувати мене до заходу сонця.. Какаші,  я знаю все, про що ти думаєш)
- Гм-м.. , - протягнув Какаші, - Не все) - Сіроволосий джонін зняв маску і поцілував дівчину.
Хатаке обережно повалив Бенні на траву і обійняв її.
- Як гадаєш.. Шикамару розповість про все це? - Бенні погладила Какаші по спині.
- Це ж діти) Чому ти так хвилюєшся? 
- Просто.. Я не хотіла, щоб хтось дізнався про наші стосунки, до того, як я розповім.. Зрозумій мене! 
- Люба, звичайно я зрозумію тебе. Шикамару скоріше всього, побоїться розповісти. Ти ж бачиш, як він реагує на твої погрози.. - Какаші усміхнувся, але Бенні навпаки це засмутило.
- Всі мене бояться.. Чому? Чому, Какаші?! Невже я.. - дівчина різко замовчала.
- Не смій цього говорити. Почула? - чоловік доторкнувся пальцем до щоки шатенки.
Бенні лише цокнула язиком і подивившись на небо, звела брови.
- А ти часом не знаєш таку людину, як.. Хідан?
- М? Хідан? - Какаші подивився на Бенні.
- М..Ма..Мацурасі! Мацурасі Хідан з Акацукі. Щось не так з тим ідіотом.. Пам'ятаєш, коли мене викрали Акацукі? 
- Гм-м.. Пам'ятаю.
- Має такого кольору волосся он, як в тебе. Лається багато, і з напарником.. К..Какузу наче, - шатенка замислилась.
- Ти пам'ятаєш їхні імена? - Какаші позіхнув.
- Та щось.. Я відчуваю якийсь зв'язок між собою та тим.. Мацурасі, - Бенні неначе прошипіла останнє слово і замовкла.
- Уже вечоріє, ходімо додому.. - Какаші потримав в руках обручку для Бенні та одягнув її їй на пальчик.
- Ні-ні, я сьогодні піду на ферму, напевно.. давно не була там. Та й подругу ж треба провідати) - Бенні усміхнулась.
- А як же Кіо?
- Точно, малий.. Ходімо.
Бенні встала і пішла назад з лісу. Какаші тихо пішов за нею. 
Шатенка наспівувала щось собі під ніс і пробігала поглядом по вулицях. Ось уже й будинок батьків.
- Кіо вже тут, напевно..
Хатаке промовчав.
- До завтра тоді? - Бенні усміхнулась.
- До завтра) - Какаші цьомнув дівчину в маківку і пішов собі кудись.