Розділ 13

15 3 0
                                    

Неша завели до просторої кімнати і зняли наручники. За вікном був Марс. Здавалося, що скільки не втікай від нього, однак опинишся на цій бісовій червоній планеті.

– Я чув, що ти знову граєш за "чорних", – пролунав знайомий чоловічий голос.

Неш обернувся і зустрівся поглядом з тим, кого поважав, попри те, що той був уособлення імперського порядку в абсолюті. У протилежному куті кімнати стояв адмірал Сорос. Здавалося, що той аніскільки не змінився. Виточену поставу і гордість час не бере, йому таке не під силу.

– А хіба є "білі"? – відповів Неш.

– Немає ні тих, ні тих, – якось сумно зазначив адмірал. – Вона дала тобі завдання?

– Так, дала. Сьогодні ж маю летіти.

– Все через ту дівчину?

– Це Вас не обходить, – процідив крізь зуби Неш.

Вони знали все, абсолютно все. Здавалося, що тільки лінивий зараз не пне лежачого! І кожен попросить щось своє, бо бачить, що він не зможе відмовити.

– Сара не зачепить її. Так, пошматує, але дівчина залишиться живою.

– Бо її неможливо вбити, – роздратовано відрізав Неш. – Щось ще?

– Але вона може залізти в її голову, посадити зерно сумнівів, ненависті. Все, що ти робив чи ще зробиш, може відкритись цій дівчині. Чи готова вона до такого? Що вона вже знає?

– Нічого не знає.

– Тоді будь готовим ти і не нароби дурниць зопалу. Одяг, всякі дрібниці і спорядження для перепрошивки чіпу тут.

Сорос вже збирався йти, але Неш спинив його.

– Нащо Ви говорите мені це?

– Знаєш, бувають такі миті, коли здається, що простіше все кинути. Я колись кинув, жалкую до цих пір. Сара не відпустить її, просто так – нізащо. Хочеш свободи? То зроби її із існуючої в'язниці, але не кинь на пів дорозі, – відповів адмірал і зник за дверима.

Неш невдоволено підійшов до вікна і декілька хвилин дивився на хмарочоси, що виднілися за склом, обдумував слова генерала. Тея не знає, серед кого опинилася, тому стане легкою мішенню. Питання лише в тому, як далеко зайде Сара у своїх "благих" намірах. Доведеться грати. Знову.

Темно-сіра форма рядового працівника корпусу сіла на нього, наче влита. Негідникам все ж до лиця?

Цифрові кочівники. ТеяWhere stories live. Discover now