Цифрові кочівники. Тея

Розділ 14

Сара простувала звичним маршрутом до лабораторії, а за нею двоє помічників попід руки вели Тею. Дівчину трусило, мокре волосся заліпило обличчя, розфокусований погляд говорив про те, що ще трохи і щось всередині неї надломиться, трісне тим фатальним звуком, коли свідомість забарикадується в бункері на віки-вічні, щоб не бачити, не чути, не відчувати. Ні, цього Сара допустити не могла. Іскра в дівчині таїла відповідь на питання, котре так хвилювало предводительку цього нового космічного світу. Як? Як ловці визначають, кого наділяти силою? Такою силою...

Комутатор на скроні Теї фіксував все: від кожного удару серця до найнепомітнішого імпульсу в мозку, – але результат до цих пір був ніякий. Вірніше, його взагалі не було. Нічого не типового. Все як і в звичайної людини, тому почалися досліди жорсткіше... Подібне Сара робила і з собою. За десяток своїх перероджень вона встигла перебрати всі можливі теорії, базуючись на проявах власної сили, але все було дарма, пусто та глухо. Ця дівчина була знахідкою, знахідкою, котрій дуже не пощастило.

Спершу були класичні бої з роботами, адже так перевіряють чи не кожного нового носія іскри, щоб визначити чи отримав він бойову силу. Нічого. Потім Сара доклала власну руку (вірніше, іскру) до дослідів. Дівча вило і кричало, але так само результату не було. Нічого. Трохи підлатавши Тею, її відвели до ізольованої камери, спеціально побудованої для досліду. З цього приміщення викачували повітря, запалювали вогонь від підлоги до стелі, наповнювали доверху водою... Іскра витримала все, але результату так і не було. Нічого, нічого і ще раз нічого. Сара була роздратована. Знову всі зусилля марні. Навіть вбити не виходить, але є речі жахливіше смерті...

Вони проходили повз енергетичний відсік цієї споруди, де за товстелезним склом ілюмінатора десятками стовпів палали у своїй вічній агонії ловці. Краєм ока Сара зловила якийсь темний порух у одному з них. Невже це те, що вона шукала? Жінка спинила процесію і веліла завести дівчину всередину. Сяйво ловців різало очі, але захисні окуляри Сара не вдягала, зачаровано спостерігаючи, як у стовпах світла до Теї тягнуться темні постаті. Вони реагують на неї! Реагують! Це було хоч щось. Жінка розуміла, що це не відповідь на її початкове питання, але зачіпка, дивна та моторошна зачіпка. Дівча на все довкола не реагувало ніяк. Певно, Сара все ж трохи перестаралася, тому на найближчий час піддослідну залишать в спокої. Комутатор на Теї віддавав ледь помітні нетипові сигнали. Одвічне питання зрушило з мертвої точки.