Все одно ти будеш мій

5

POV Annika

Ура! Я склала іспит!

Фух, тепер усі вихідні можу бути спокійна. І навіть можу дозволити собі піти на вечірку... А чому б ні? А раптом цей складений іспит це знак, що пора повеселитися?

Ця вечірка вже через два дні, тому після коледжу я, Лія і Райан поїхали на закупи його новою машиною. Схоже, Лія вже не ображена на нього і навіть змирилася з тим, що не поїде з ним на Кіпр цього року. Зате у них є машина.

Ми під'їхали до супермаркету і потратили цілу годину, щоби купити дуже багато їжі. І алкоголю, хоча я була проти, але все ж таки, яка вечірка без випивки? Мене вмовили. Потім зайшли у магазин, який продавав щось на подобі приколів і прикрас. Ми з Лією хотіли купити багато повітряних кульок та квітів, але проти цього виступив Райан. Він звинуватив нас, що ми хочемо зробити з його вечірки "дівочий бал", тому ми вирішили купити тільки гірлянди і дискотечну кулю.

Приїхавши до нього додому, Лія почала командувати:

- Так, хто прикрашає другий поверх, а хто тим часом прибирає перший?

- Я прикрашаю! - не задумуючись відповіла я.

Точно не хочу прибирати.

- Та ні, так не чесно. Я прибираю, а ви двоє прикрашаєте? Давайте навпаки.

- Ні, ні, ні, все чесно, любий. Це ж твій дім - ти й прибирай його, як хочеш. А ми підемо з Ані наводити красу, - Лія підійшла до нього і чмокнула у щоку.

- Щітки і засоби для прибирання сам знаєш де. - відповіла вона йому, сміючись тихо на вухо, а потім схопила мене за руку, і ми побігли наверх.

Ми взяли з собою все необхідне і почали прикрашати кожну кімнату. Так пройшла ще десь година і Райан, закінчивши генеральне прибирання, прийшов допомагати нам. Потім у нас почався час "дурки": друзі замотали мене у гірлянди так, що я не могла поворухнутись і виглядала, як новорічна ялинка. Я взяла до рук подушку і почала ними бити Лію. У відповідь, у мене полетіла подушка від Райана і я втративши рівновагу, гепнулась на підлогу з гірляндами на мені. Кімната залилася істеричним сміхом і коли ми нарешті заспокоїлись, Лія почала розплутувати мене. І так ще десь дві години. Через наші дурощі, ми прикрасили нормально тільки другий поверх, а на перший у нас зовсім не залишилося часу. Годинник показував дев'яту вечора, і я вже мала би бути вдома, тому ми вирішили завтра зустрітися і все "доприкрасити".