Все одно ти будеш мій

9

Сьогодні мій ранок розпочався о 8. Більше мені не спалось, тому вирішила піти у ванну кімнату і привести себе у порядок. Перша пара у мене на 10 годину. Я маю ще трохи часу, отже можна піти поснідати, а вже потім почати одягатись. Так і зробила: я вийшла з кімнати і попрямувала на кухню. Я швиденько приготувала омлет і вичавила свіжий апельсиновий сік. Розклавши все гарно на тарілочці, сіла за стіл і почала їсти.

- Доброго ранку! - зайшовши у їдальню, сказав Дейв, від голосу якого я аж сіпнулась.

Я вже й забула, що у нас живуть Паркери. Що він так рано тут забув?

- Доброго, як спалося на новому місці? Що змусило тебе так рано прокинутися? - сухо запитала я, навіть не піднімаючи на нього очі.

- Цілком добре, дякую, що спитала. Я завжди встаю зранку і зовсім не розумію людей, які лежать у ліжку до обіду, - сказавши це, він сів біля мене.

- Ясно. Ти просто ніколи не пробував лежати до обіду. Тому так і кажеш, - тим самим тоном відповіла я і відпила трохи соку.

- Ну з тобою, можливо, я б полежав до обіду в ліжку, - промовив весело він, спостерігаючи за мною. А я від цих слів ледь не подавилася соком.

- Я вдам вигляд, що цього не чула, - сказала, відкашлявшись, я, а хлопець у відповідь розсміявся, але вже через секунду його вираз обличчя змінився і він серйозно запитав мене:

- Тут важко жити?

- Де? - здивовано запитала.

- У Вашингтоні.

- О, ні, не бійся, місто тебе не з'їсть. Звикнеш. Піди сьогодні оглянь його, це допоможе легше орієнтуватися на дорогах.

- Ти мені його покажеш? - запропонував хлопець, і я нарешті поглянула на нього.

Дарма я це зробила. Ох, які ж у нього красиві очі...

- Не знаю, якщо будеш нормально поводитись, то я подумаю, - строго сказала я, і продовжила розглядати його.

- "Нормально" - це як?

- "Нормально" - це адекватно, і з повагою до мене.

Ми сиділи і ледь не "з'їдали" поглядом одне на одного. Як тільки молодий чоловік хотів щось відповісти, то до нас на кухню зайшов мій тато.

- Доброго ранку, діти! Дейве, як тобі у нас спалось? - турботливо запитав він, а я усміхнулась йому і пішла мити свою тарілку.