Почувши противний дзвінок свого телефону, я різко розплющила очі. Боже, ще ж так рано... А якщо це Лія? Якщо щось сталося?! Я кулею піднялася і почала шукати телефон по всій кімнаті. Коли помітила його на полиці у шафі, то взяла його і подивилася на екран.
Невідомий? Дивно... Я, не хотячи, підняла слухавку:
- Алло? - сонно відповіла я, потираючи очі.
- Алло, це Аніка? – промовив чоловічий голос на іншому кінці.
Знайомий голос, але поки я не прокинулася повністю, мені важко згадати, кому він належить.
- Так, а хто турбує? - незрозуміло мовила.
Я змогла почути легкий смішок співбесідника, перш ніж він відповів:
- Це Ніколас. Ти уже забула про мене?
О, ні, я про нього точно не забула. Навпаки думала, що він про мене забув скоріш за все забув.
- Ні, я пам'ятаю тебе. Ох, чому ти дзвониш так рано? - запитала я розлючено.
Дзвонити до мене у сьомій ранку - це ненормально. У цей час я ще сни бачу.
- Ох, вибач, я думав, що ти рання пташка. Вчора у цей час ти вже бігала.
- Але тепер я не можу бігати, через декого.
Я не могла не підколоти знову про це, на що хлопець винно відповів:
- Ну я ж вибачився. І не раз. Ти досі ображаєшся на мене?
- Ні, проїхали... Що ти хотів?
- Хотів запропонувати відзначити наше маленьке перемир'я. Як щодо того, щоби зустрітися? Ти не проти?
Ого, неочікувано...
- Е-е-е, а коли?
-Приблизно о другій. Я за тобою зайду, згода?
- Згода, - відповіла я, перш ніж подумати.
Ем, серйозно, Ані? Піти на зустріч з хлопцем якого бачила лише раз, декілька хвилин?
- Клас, тоді до зустрічі! – радісно сказав Нік.
- До зустрічі. – відповіла спокійно я і скинула дзвінок.
Чорт, я зла. Тепер я не зможу заснути знову, бо дрімоту, як рукою зняло. І чим тепер зайнятися? Для початку я одяглася, заплела волосся у високу гульку і вийшла з кімнати.
Я сподівалася, що в цю годину батьки вже приїдуть додому, але їх досі не було. Машини у дворі не видно, та й в будинку занадто спокійно. Дейв, напевно, ще спить, і я не хотіла будити його просто через те, що мені нудно. Я вирішила приготувати собі сніданок, і заодно Дейву. Увімкнувши плиту, почала робити запіканку.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Все одно ти будеш мій
RomanceГерої цієї книги зовсім різні: вона - дівчина-скромність, а він - впертий і досить впевнений в собі хлопець, який не вірить у кохання. Вони зустрічаються зовсім випадково і в них зразу з'являються іскри симпатії одне до одного. Чи зможе вона закоха...