-Що з нею?- медсестра підвелась зі столу і допомогла Марку покласти Еллі на кушетку.
-Вона...дивно поводилась, трималась за голову і кричала, а потім втратила свідомість,- розповів усе хлопець.
Медсестра дістала з шухлядки вату і, промочивши її нашатирним спиртом, поводила нею навколо носа дівчини.
Це не допомогло і дуже здивувало медсестру, вона схопила дівчину за руку і виміряла пульс.
-Слабкий, потрібно викликати лікарів, здається вона впала в кому,- дуже здивованим голосом мовила жінка і, схопивши свій телефон, набрала швидку допомогу.
-Яка кома ? Вона ж вампір,- теж здивовано запитав хлопець, після того як медсестра викликала швидку.
-Я сама нічого не розумію, в моїй практиці такого ще не було,- мовила сива жінка поправляючи свій халат.
******** Еллі*******
Я прокинулась в якомусь дивному місці. Навколо небуло нічого крім білого простору. Піднялась і оглянула своє тіло. На мені було одягнена сукня білого кольору, що досягала до підлоги і була простого крою з короткими рукавами. Нічого не розумію, де я знаходжусь? Я знову обвела поглядом білий простір, якому, здавалось, не було кінця-краю.
-Агов, тут є хто небудь? - крикнула я в пустоту.
Але відповіді не було, і я пішла вперед в надії, що цей безкінечний простір колись закінчиться.
*************
-Еллі!- закричав Алекс, побачивши, як двоє чоловіків несуть дівчину на ношах до виходу з школи.
Він підбіг до дівчини і схопив її за руку.
Вона була бліда неначе крейда, і ні на що не реагувала.
-Що з нею? Що трапилось?- запитав хлопець ледь не переходячи на крик.
-Вона в комі, це все що зараз я можу сказали,- відповіла жінка медсестра, яка приїхала на виклик.
-Я поїду з нею,- впевнено вимовив хлопець, коли лікарі погрузили дівчину в швидку.
-Ким ви їй приходетесь? - запитала жінка підклячаючи дівчину до капельниці.
-Я...я її наречений,- впевнено збрехав Алекс, і не дочекавшись відповіді, сів у машину.
********Еллі********
Я йшла вже дуже довго, час плив якось незрозуміло, і я навіть уявити не могла скільки тут знаходжусь.
Втомившись, я сіла і, підібравши коліна до підборіддя, почала думати.
Що я пам'ятаю? Мозок ніяк не хотів видавати мені потрібну інформацію, і я ніяк не могла нічого згадати.
-Марк,- прошепотіли мої губи коли я згадала свого давнього друга.
І я все згадала, голос, який наказував вбити, біль в голові, і темрява. Я згадала, але легше від цього не стало.
Невже я померла? Я пам'ятаю його слова - " Вбий...або помреш сама..."
Невже він справді мене вбив?
-За що ти так зімною?- закричала я звертаючись до голосу.
"-Хочу, щоб ти зрозуміла, що я не жартую" - глухо відповів грубий голос, але тепер він лунав не в моїй голові, а в цьому просторі.
-Що я тобі зробила?-знову закричала я підіймаючись з підлоги, в надії розгледіти того, хто говорить.
Відповіді не було, і я починала злитись.
-Вийди і поговори зі мною, я хочу бачити твої безсоромні очі,- ще сильніще закричала я, ледь не зірвавши голос.
-Що ти знаєш про себе, Еллі?- я почула ці слова позаду, себе і відчула подих на своїй шиї, але повернувшись нікого не побачила.
Стало страшно, воно грається зі мною неначе кіт з мишкою, і на цей раз це не був грубий, неначе прокурений голос, це був дитячий, приємний голосок.
-А що я повинна знати?- вже спокійно запитала я, розуміючи, що голос всерівно мене почує.
-Хіхіхі, - почула я дитячий сміх, і повернувшись побачила, як за метрів двадцять від мене, маленька, світловолоса дівчинка в білому пляттячку, пробігши простором два метри, розчинилась в повітрі.
-Тобі мене не налякати, - знову закричала я роблячи крок назад.
Звісно мені було страшно, але я не повинна показувати свій страх цій нечисті.
-Я відчуваю твій страх,-знову прошепів дитячий голос позаду мене, і швидко повернувшись я побачила її...
***************
ЛЮБІ МОЇ, ВАМ СПОДОБАЛАСЬ ЧАСТИНА? СПОДІВАЮСЬ, ЩО ТАК 😊
Я СТАРАЮСЬ ВИКЛАДАТИ ПРОДОВЖЕННЯ ДО ВСІХ КНИГ ЧАСТІШЕ, АЛЕ В МЕНЕ МАЛО ЧАСУ, ТАК ЯК Я МАЙЖЕ ВЕСЬ ДЕНЬ ЗАЙНЯТА😕😓😕
АЛЕ Я СТАРАЮСЬ ЗАРАДИ ВАС, І СПОДІВАЮСЬ ВИ НЕ ПОЖАЛІЄТЕ ПОСТАВИТИ СВОЮ ⭐
ОТЖЕ ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ КОЛИ НАБЕРЕТЬСЯ 8⭐
ЩЕ ХОЧУ ПОВІДОМИТИ, ЩО Я СТВОРИЛА НОВУ КНИГУ, ДЕ ВИКЛАДАТИМУ СВОЇ ВІРШІ, ЯКЩО КОМУСЬ ЦІКАВО ПРОШУ ЗАГЛЯНУТИ В НЕЇ😘
ДЯКУЮ ВАМ МОЇ ХОРОШІ ЗА ВСЕ, І ЗНАЙТЕ, Я ВСІХ ВАС ДУЖЕ ЛЮБЛЮ😍😘
أنت تقرأ
Кохання чи безжальна гра? Історія дівчинки вампіра.
مصاصي الدماءМаша була звичайною школяркою, поки в один день не втратила того хто був для неї всім-свого батька. Після цього її життя повністю змінилось, та чи зможе вона подолати всі труднощі та залишитись собою?
